Архіви 2010-01

Аушвіц-Біркенау - пекло на землі

Уявіть собі, що уряд прийняв рішення про будівництво фабрики. Перша реакція, позитивна - буде створено нові робочі місця. Що ж виготовлятиметься у цьому підприємстві? Нічого, це буде «фабрика смерті», у якій треба буде вбити понад 1 000 000 людей.

Це не фрагмент зі сценарію фільму жахів, це, нажаль, правдива історія. У 1940 році, за наказом Рейхсфюрера СС Г. Гіммлера, на території сусідньої Польщі, в місці Освєнцім, було створено концтабір Аушвіц. Колишні військові казарми перетворено у в'язницю, в котрій розмістили польських політв'язнів та військовополонених Радянської армії. Пізніше до цієї групи долучили євреїв та священників. Щодня в'язнів чекала важка праця, погане харчування та нелюдські умови проживання. Над головними воротами виднів іронічний напис «Робота робить вільним». В таборі одночасно могло перебувати до 20 тисяч людей, що виявилось для нацистів замало. Гіммлер дав розпорядження розбудувати цей концтабір та побудувати наступний у селі Бжезінка, за 3 кілометри від Освєнціма - табір Біркенау. Його початкове призначення - місце для ув'язнення радянських солдатів. В'язні з Аушвіц на 140 га збудували 300 будівель. З часом плани змінились. Нацисти вирішили втілити в реальність сни про найжахливішу «фабрику смерті». В концтаборі Біркенау побудовано газові камери та крематорії, а всю територію огороджено колючим дротом під напругою. З окупованих країн Європи нацисти товарними вагонами привозили полонених різних національностей. В основному це були євреї, яких фашистська Німеччина вважала людьми другої категорії. Концтабір Біркенау мав послужити «остаточному вирішенню єврейського питання», тобто знищенню всіх євреїв. Для цього побудовано 4 крематорії - 2 на поверхні, а 2 під землею. Щоб безперешкодно та масово довозити євреїв до табору смерті, спеціально збудовано залізничне сполучення. Потяги в'їжджали безпосередньо на територію концтабору. Відразу ж на перонах проводився відбір. Людей розділяли на дві групи - здорових забирали на важкі роботи та медичні експерименти, а хворих, людей в похилому віці та дітей відправляли до газових камер. Камери ці виглядали як лазні. До останньої миті ніхто не здогадувався, що замість води на них спаде газ Циклон Б. Хто стояв найближче трубопроводів, помирав відразу, інші - протягом 20 хв. Їхні тіла вивозили спеціальними ліфтами на верх і там спалювали у крематоріях. Коли не вистачало місця в печах, тіла спалювали у великих ямах. Тут в страшних умовах загинуло понад 1 100 000 людей. Вони помирали в великих муках, роздягнені з одягу та гідності, дивлячись, як помирають їхні діти та близькі. Це пекло продовжувалось аж до кінця 1944 року. З наближенням Радянських військ нацисти почали знищувати документи та будівлі, котрі були німими свідками звірських злочинів. Понад 57 тисяч в'язнів евакуйовано. Коли солдати Червоної армії Першого Українського фронту 27 січня 1945 року визволили Освєнцім, у концтаборах залишалось понад 7 тисяч людей. Більша частина з них однак померла від крайнього виснаження організму.

Серед числа людей, які терпіли у цьому пеклі, буди також українці. Тут перебувало аж 15 тисяч наших співвітчизників, а серед них - Богдан Качор, Степан Петелицький, Омелян Коваль, Петро Мірчук, Леонід Мостович та Андрій Ющенко - батько президента Віктора Ющенка.

27 січня, лідери і представники понад 40 країн та колишні в'язні прибули до Освєнціма, щоб віддати честь всім загиблим. Якщо і ви побуваєте в Польщі, обов'язково відвідайте Освєнцім. Місто розташоване в 70 км на південь від Кракова. Ніде на світі тиша так голосно не кричить, як в Освєнцімі.

Указ Ющенка про Бандеру розчарував поляків

Блог Петра Куспися

«Для поляків бандит, для українців герой» - під таким заголовком ще в серпні минулого року у польській «Газеті виборчій» появилась стаття напередодні велотуру ім. Степана Бандери. Остаточно марафон не відбувся, а по двох сторонах кордону після критики запанувала тиша, але не на довго. Коли президент Віктор Ющенко присвоїв Степанові Бандері звання Героя України, в Польщі знову посипались слова невдоволення. Хоча польське МЗС набрало в рот води, політики не мовчать. Павел Випих, міністр у президентській канцелярії, під час інтерв'ю для польського телебачення заявив, що посмертна нагорода провідника Організації українських націоналістів є внутрішнім рішення України, не спрямованим проти Польщі. Однак додав, що поляки ніколи не забудуть понад 100 тисяч своїх співвітчизників, які загинули від рук УПА на Волині. Другий міністр від президента Маріуш Гандзлік, зазначив, що рішення президента України Польща прийняла з заклопотанням. «Ми розраховували у цьому питанні на більшу обережність та делікатність зі сторони наших українських партнерів» - сказав Гандзлік. Степан Бандера, фігура неоднозначна, тому поляки неодноразово розмовляли на цю тему з українськими колегами, висловлюючи свої заперечення проти його прославляння. «Ми сподіваємося, що українська сторона буде дотримуватись не лише угод та духа двохсторонніх порозумінь, але також з більшим етичним та політичним зрозумінням відноситиметься до нелегких історичних питань» - доповнив міністр. На його думку такий крок з української сторони є невідповідним, адже Польща не жаліла сил у переконанні міжнародного суспільства визнати Голодомор.

Польські політики з різних партій однозначно оцінили указ президента України. На думку екс-прем'єр-міністра Польщі Лешка Міллера, присвоєння Степанові Бандері звання Героя України є поразкою східної політики президента Леха Качиньського. Так само вважає лідер «Правих сил Речіпосполитої» Марек Юрек. В свою чергу депутат від Союзу лівих демократів Єжи Шмайдзінський ствердив, що нагороджуючи провідника ОУН Віктор Ющенко нищить власний образ лідера «помаранчевої революції. «Глава держави заради процесу возз'єднання всередині України та задля польсько-українських відносин не повинен був робити такого кроку» - заявив він. Депутат від партії «Право і справедливість» Кшиштоф Путра переконаний, що рішення Віктора Ющенка не сприяє польсько-українській співпраці. Також лідер «Польської селянської партії» Ярослав Калиновський вважає, що Віктор Ющенко допустився помилки, оскільки дії ОУН-УПА мають ознаки геноциду поляків.

А що думають про це поляки? На форумах багато коментарів. Падають гострі оцінки, є також слова зрозуміння. Найбільш критично поляки висловлюються під адресу Леха Качинського. Осуджуючи мовчання свого президента вони жалкують, що глава держави так палко підтримував Віктора Ющенка і Україну.

В Польщі голосували навіть в'язні

Блог Петра Куспися

Польський суд дозволив ув'язненому громадянинові України, за його клопотанням, взяти участь у президентських виборах.

У супроводі двох машин співробітників поліції та тюремної охорони українця привезли до Генерального Консульства України в Кракові. Після короткої оперативної підготовки, працівники польського МВС провели громадянина Україну у виборчу дільницю, де він зміг здійснити своє волевиявлення.

Загалом на чотирьох виборчих дільницях у Польщі у виборах президента України взяли участь 1159 осіб, в тому числі 212 чоловік у Кракові. Значну частину виборців було внесено в списки виборців безпосередньо в день голосування, на основі складених ними скарг.

Завдяки такій можливості наші співвітчизники, які перебувають в Польщі, але не стоять на консульському обліку, змогли вперше вільно проголосувати, на відміну від попередніх років.

За виборчим процесом в Україні пильно слідкують польські засоби масової інформації. Провідні телеканали транслювали перебіг президентських виборів, а кожна газета та радіо шукають відповіді на запитання, що далі буде з Україною, у політиків і експертів. Вибори президента України є в даний час головною темою польських інформаційних випусків.

BBC © 2014Бі-Бі-Сі не несе відповідальності за зміст інших сайтів

Цю сторінку краще видно в останній версії браузера з активованою функцією CSS