Помста Президента дипломатам
|2010-02-10, 10:48
Блог Наталії Гуменюк
У трьох країнах світу за Ющенка у першому турі не проголосувало жодної людини - у В'єтнамі, Ірані та Малайзії. Напередодні другого туру президент підписав укази про звільнення послів у цих державах. Оприлюднили документи в останній день передвиборчої кампанії, тож повідомлення загубилося у вирі довкола виборчих звинувачень.
Сукупно на дільниці Ірані, В'єтнамі, Малайзії прийшло не мало не багато - аж 123 громадянина України. Я навіть не беруся уявляти, на що могла б уплинути хай стовідсоткова підтримка гаранта у цих азійських країнах на виборах, в яких загалом узяли участь 24,5 мільйони.
Я ж не просто обурена. З одним із звільнених дипломатів зустрічалася особисто і запам'ятала як одного з найкращих і найсвідоміших з усіх українських дипломатів, з якими доводилося працювати у різних куточках світу. Та й у представництві їхньому все більш, як гаразд. У будь-якій розмові про дипломатичні місії за кордоном, завжди наводила їхнє посольство як найзразковіше. А тут раз і звільнили за «нуль голосів за Ющенка!».
Особисте? Не тільки. В українських амбасадах на сході працювати непросто. І справа не тільки у кліматі, невимовних мовах, які неможливо вивчити, незвичному менталітеті і екзотичних звичаях. Наприклад, у Ірані, відколи у 1979-му іранські студенти захопили посольство США і протримали у 444-денному полоні 53 співробітників місії, усі західні і східні дипломати отримують десятки тисяч доларів. З точки зору безпеки Ісламська республіка вважається особливо небезпечною для представників дипкорпусу.
Українці в Ірані отримують звичайну зарплатню, яка фактично не відрізняється від тої, що отримують у Нідерландах, Аргентині чи Австралії. Та й роботи чимало. Саме в Азії є можливість говорити про вихід України на ринках, про що мова у Європі чи Америці мова не йде. Соціалістичний В'єтнам куди більше симпатизує українцям, ніж людям із Західної півкулі.
Коли подруга, котра поїхала навчатися за кордон сказала, сказала що у першому турі голосувала за Ющенка, я пожартувала: «ви там що за кордоном думаєте, що в Україні вже не 2004?» Аж ось спало на думку: а може вона так врятувала одного з очільників місії?
Днями спілкувалася з колишнім співробітником посольства України у США, котрий був серед тих, хто у 2004 всупереч позиції посла, заявив про свій протест проти порушень. Українські дипломати завжди видавалися найобережнішими з усіх вітчизняних чиновників, а тоді геть не дипломатично написали «висловлюємо рішучий протест проти ганебної війни із власним народом, на яку перетворилися президентські вибори 2004 року».
Молодий дипломат згадував, той момент, як один з найромантичніших у його житті. Це вже кілька днів потому був оприлюднений лист 150 провідних працівників дипмісій проти фальсифікацій. «Співробітники зовнішньополітичної служби стверджували, що вони «були, є і залишаються разом із своїм народом, який прагне жити в демократичній, правовій і процвітаючій державі». В решті звернення підписали понад чотириста.
Я не знаю, чи є серед звільнених Ющенком дипломатів ті, хто підписували листа в часи Помаранчевої революції. Це абсолютно неважливо. Не звільняти на знак подяки так само непристойно і дико як звільняти через помсту. Тільки мені дивно: ну чого мститися через нуль голосів від 123 виборців у країнах, де і близько не приймають українські канали і немає українських газет.
Я навіть сумніваюся, що у тих 123 є доступ до Інтернету. Президентові таки є куди йди. Дипломатам? Вони то теж не залишаться без роботи. Утім, президент то йде заслужено, як показали вибори.
А може треба просто якомога швидше відібрати в гаранта ручку, бо хто знає, які ще укази він устигне підписати.
КоментаріЗалиште допис
Звичайно, можна "поспівчувати" послам, але не варто, мабуть, забувати, що посол особисто призначається президентом, є його представником і вручає вірчі грамоти від його імені. Хто-хто, а посли в цих трьох країнах таки мали - ні, зобов'язані були!!! - проголосувати за Ющенка, який поганий він не був би! Такі правила гри -- або ти посол, або подай у відставку як тільки-но розчарувався в людині, портрет якої вісить в тебе в посольському кабінеті і в резиденції і якій ти зобов'язаний своєю посадою. А по-друге, щось і проривів в стосунках України з цими трьома державами не було помічено, ну, але це вже інша тема...