Архіви 2011-02

IFJ: «Змінити слідчих у справі Климентьєва»

Коли міжнародна преса та міжнародні організації вказують на згортання демократії в Україні та утиски свободи слова при новій владі, то уряд непереконливо, по-радянському все це заперечує. Проте ситуацію часто не так важко змінити для адміністрації президента, який має всі необхідні повноваження.

Міжнародна федерація журналістів та Європейська федерація журналістів закликала українську владу змінити слідчих у справі розслідування зникнення харківського журналіста Василя Климентьєва.

Профспілка заявляє, що «Шість місяців після зникнення Климентьєва, офіційне розслідування «замовного вбивства» не досягло жодних результатів. Тим часом, поведінка місцевої міліції викликає серйозне занепокоєння, оскільки міліціонери переслідують партнерку журналіста Валентину Удовенко і незаконно обшукали помешкання Климентьєва та його адвоката для вилучення документів».

Kharkiv journalist Vasyl Klymentyev

Генеральний секретар IFJ Айден Вайт заявив, що така поведінка місцевих правоохоронців засвідчує про необхідність передати слідство команді незалежних слідчих, які не боятимуться відплати місцевих чинів.

У листі до президента Віктора Януковича Міжнародна федерація закликала передати розслідування в руки Генеральної прокуратури й особисто простежити, щоб винні у справі Гонгадзе були притягнуті до відповідальності.

Президент Європейської федерації журналістів Арне Кьоніг заявив: «Ми не заспокоїмося, доки ті, хто здійснили вбивства, і ті, хто їх замовили, не опиняться за ґратами. Україна має за всяку ціну уникнути повторення помилок і провалів слідства у справі Георгія Гонгадзе».

Порівняння зі справою Георгія Гонгадзе є важливим, але не до кінця точним. Розслідування обставин, які супроводжували зникнення Георгія Гонгадзе видавалися загрозливими для центральної влади і самого інституту президентства. Справа Климентьєва лягла плямою на державу Україну, але її причини є, імовірно, у викритті журналістом корупції на місцях. У влади не може бути відмовки, що тут справа рук «зовнішніх ворогів України» чи «провокації підступної опозиції», а відтак немає виправдання бездіяльності.

Як би вдіяла центральна влада у будь-якій країні ЄС (куди декларативно прагне Україна), якби в одному з регіонів виник скандал про можливу причетність урядовців і правоохоронців до зникнення журналіста, що набуло міжнародного розголосу? Слідчі центрального уряду негайно прибули б у той регіон і зробили б усе, щоб розслідувати справу.

Як діє українська влада? У Генпрокуратурі України заявляють про «посилення правозахисної діяльності щодо захисту прав представників засобів масової інформації», оскільки "останнім часом у суспільстві широкого резонансу набули заяви представників ЗМІ щодо перешкоджання їхній професійній діяльності та порушення свободи слова в Україні".

Президент Янукович уже обіцяв особисто контролювати справу про зникнення Климентєва. Ще одна заява не змінить того, як сприймається свобода слова в Україні міжнародною громадськістю. Але несподіваний рейд ГПУ чи СБУ у Харкові з викриттям замовників вбивства може кардинально змінити ситуацію.

Для цього потрібна лише політична воля і розуміння того, що жодні заяви-заперечення не замаскують для світу той факт, що замовники вбивства Георгія Гонгадзе і Василя Климентьєва не притягнуті до відповідальності.

Ресурси нафти і газу Росії: зброя чи прокляття?

Have I got news for you? Putin's Russia

Так популярна британська програма "Have I got news for you?" уявляє російське використання газової труби у Європі.

Російський часопис "Комерсант-Україна" повідомив, що суперечливий газовий посередник РосУкрЕнерго буде ліквідовано.

Часопис зазначає, що "завершується одна з найскандальніших історій в українсько-російських газових відносинах".

Швейцарський трейдер RosUkrEnergo належить підприємцям Дмитру Фірташу, Івану Фурсіну і "Газпрому". Його буде закрито, як тільки компанія продасть "Газпром Експорту" відчужені в України 12 млрд. кубометрів газу, пише часопис.

Опозиція звинувачувала уряд України у тому, що він здав національні інтереси держави, коли погодився на мирову угоду в Стокгольмському арбітражному суді, і віддав газ на понад 5 мільярдів доларів РосУкрЕнерго, попри те, що попередній уряд Тимошенко вважав його таким, що належить Україні.

Експерт Максим Шеїн з "Брокеркредитсервіс" повідомив «Комерсанту», що RUE слід закрити, щоб "не накладати репутаційні ризики на нові спільні проекти Росії і України по газу". Іншими словами, репутація РосУкрЕнерго стала такою суперечливою, що кидає тінь на «Газпром» і керівництво України.

Інший експерт і керівник East European Gas Analysis Михайло Корчемкін додав, що українські співвласники RUE при цьому не постраждають, оскільки, як і "Газпром", отримають свою частку прибутку від продажу останнього газу трейдера.

Чи постраждала українська держава від діяльності РосУкрЕнерго, віддавши газ, який, згідно з попереднім урядом Тимошенко, належав Україні?

Відповідь на це запитання мали б дати українські слідчі, які розслідують дії керівництва "Нафтогазу України" і "РосУкрЕнерго" у газовій суперечці.

Проте зрозуміло, що Україна - не перша і не остання сусідка Росії, яка відчула на собі наслідки енергетичної залежності від російської монополії.

Путін, Росія, газ

Путін виключив Європі газ...

Литва - чергова сусідня з Росією країна, що стала об'єктом дій "Газпрому", які Вільнюс розцінює як економічний та політичний шантаж.

Міністерство енергетики країни надіслало скаргу у Єврокомісію наприкінці січня з вимогою розслідувати "шантаж" російського газового монополіста.

Міністр енергетики Арвідас Сякмокас написав, що "Газпром шляхом економічного та політичного шантажу прагне зупинити повноцінну конкуренцію серед постачальників на ринку природного газу, яка почала з'являтися. Таким чином унеможливлюється реальна конкуренція і створюється перешкода появі Європейського газового ринку".

Чим пояснити таку поведінку Росії щодо сусідів, які купують стратегічний російський товар?

Відповідь на це запитання частково дала презентація у Лондоні оксфордського експерта Саймона Пірані на тему: "Ресурси нафти і газу Росії: зброя чи прокляття?".

Автор виступив на читаннях російсько-британського культурного товариства в Будинку Пушкіна і дійшов висновку, що з огляду на те, що вигоду від російського експорту привласнюють російські еліти, то можна вважати, що для російського народу нафта і газ представляють типову дилему "прокляття природних ресурсів".

З одного боку, доходи від експорту нафти і газу дозволили за час правління Путіна підвищити доходи громадян в середньому з 10 до 700 доларів на особу. З іншого блоку, дохідна частина бюджету Росії складається на понад 60% з експорту сировини. Це свого боку робить Росію вразливою від коливання цін на енергоносії у світі і гальмує реформування економіки на сучасних засадах.

Узалежненна від експорту, російська держава намагаається забезпечити стабільність своїх доходів традиційним і зрозумілим для себе способом, який сусіди сприймають як "політичний та економічний шантаж".

BBC © 2014Бі-Бі-Сі не несе відповідальності за зміст інших сайтів

Цю сторінку краще видно в останній версії браузера з активованою функцією CSS