65 років СУБу, або як починали українці в Британії
Союз Українців Британії відзначає 65 років від часу заснування.
Окрім маленької громади з початку 20-го століття у Манчестері, серед міжвоєнних поселенців переважали представники політичної еміграції: старшини уряду УНР, які переїхали на Захід. (Син гетьмана Скоропадського - Данило Скоропадський пізніше був почесним головою СУБу).
З початком Другої світової з'явилися кілька українських старшин, що належали до польського авіаційного корпусу - полковник Нагнибіда, сотники Татаренко і Сальський.
Пізніше до них приєдналися інші авіатори з Другого корпусу генерала Андерса, який перейшов із СССР через Африку до Італії. (Поранених під Монте Касіно поляків, і українців літаками перевезли до Англії).
Значну групу складали офіцери українського походження у військових підрозділах Канади, які були розміщені у Британії. Найбільшу роль відіграв тоді сотник Богдан Панчук - син українських емігрантів з Канади.
Відразу після війни прибула перша тисяча молоді з числа переміщених осіб, яких німці вивезли у Європу в якості робочої сили.
Частина з них вступила у Першу польську дивізію розміщену у Шотландії.
Усі ці українці зуміли організуватися і провести 20 січня 1946 року Установчі збори Союзу українців в Британії на чолі з Микитою Буром.
На зборах був і молодий Василь Олеськів, який в якості почесного голови СУБу розповів Бі-Бі-Сі про обставини події.
