Архіви 2010-11

Уроки історії від СКУ і Шимона Переса

У Лондоні вшанували пам'ять жертв Голодомору в Україні 1932-33 років за традицією в останню суботу листопада. Православне і католицьке духовенство, Союз Українців Британії, український посол, організації ветеранів, молоді та жінок взяли участь у молебні біля монументу жертвам Голодомору на території православної церкви у районі Лондона Актоні.

У промовах звучала скорбота за загиблими і серед інших зависло запитання про те, як президент країни, де сталося це лихо може ставити під сумнів ту трагедію. Тоді як на британському монументі Голодомору записано "пам'яті семи мільйонів українців, які загинули", вшанування пам'яті жертв Голодомору найвищим керівництвом України залишило більше запитань, ніж відповідей щодо ставлення нової української влади до цієї історичної події.

У зверненні до народу з нагоди річниці Голодомору, президент Янукович, який заперечує, що Голодомор був геноцидом українського народу, назвав події 1932-33рр. "трагедією" і "справжнім Армагедоном", але водночас поставив під сумнів кількість жертв:

"...коли деякі, з дозволу сказати, "вчені" на численних імпрезах і "круглих столах" легко перекидаються мільйонами загиблих з голоду - від 3 млн. - до 5 млн. - до 7 млн., а то й більше - то це вже кощунство".

Президент України не вказав, яку кількість жертв було б доречно поминати на щорічних заходах українців цілого світу, а яка цифра буде "кощунством". Таким чином він мимоволі кинув тінь на усі цифри і подію як таку.

Тим часом Світовий конгрес українців розпочав цього тижня міжнародну акцію збирання підписів під петицією із зверненнями громадян понад 30 країн світу із закликом до президента України визнати Голодомор 1932-33 років геноцидом українців, як це записано в українському законодавстві, схваленому Верховною Радою.

Контрастом був візит в Україну президента Ізраїлю Шимона Переса. Той візит не мав на меті встановлення історичної справедливості, але дав принаймні три важливих уроки для спічрайтерів українського президента і одну відверту пораду.

Урок Перший. Шимон Перес згадав, що з України починається історія держави Ізраїль з огляду на велику кількість євреїв, які туди виїхали. Таким чином, він посилив у свого народу історичну пам'ять про спільне походження на початку шляху до державності.

Урок Другий. Шимон Перес вшанував жертв нацистських злочинів у Бабиному яру під Києвом. Таким чином, він посилив історичну пам'ять свого народу про спільне страждання (Голокост), що передувало відродженню спільної держави євреїв.

Урок Третій. Шимон Перес вшанував пам'ять жертв Голодомору, коли відвідав меморіал у Києві і нічого не сказав. Таким чином, він не висловив жодних сумнівів щодо страждань українського народу попри можливі суперечки щодо цифр.

Нарешті, президент Ізраїлю дав цікаву пораду українським владним елітам:
"Якби мене запитали, що порадити Україні, я б сказав: забудьте історію, історія взагалі не важлива. ... Вам не вдасться не повторити помилок минулого, ви просто наробите нових".

Отже, чи слід українцям вчити уроки історії, чи забувати її? Напишіть вашу думку.

"Діаспора вам допоможе"

У Лондоні відкрилася виставка плакатів на тему відзначення пам'яті жертв Голодомору в Україні. Її відкрито у холі української православної автокефальної церкви за ініціативою Союзу українців Британії. Діаспора із занепокоєнням спостерігає, як в Україні питання історії дедалі більше розглядають під кутом зору, вигідному Москві. Вебсайт СУБу також засудив факт демонтажу меморіальної дошки в'язню радянських таборів кардиналу УГКЦ Йосипу Сліпому у Харкові, де він перебував в ув'язненні.


Holodomor, Ukraine, art, poster, genocide

Один з керівників СУБу Федір Курляк з цього приводу написав:

"Для тих, хто нічого не чув про кардинала Сліпого, дозвольте мені провести аналогію. Уявіть собі, якби у Кракові зірвали меморіальну дошку Папі Івану Павлу Другому, або меморіальну дошку на в'язниці у Південній Африці, де відбував покарання Нельсон Мандела. Чи викликало б це обурення? Звичайно! Але Україна "погоджується", що такі "випадки" можуть "траплятися". Головна причина цьому, можливо, у тому, що країна не спроможна погодитися з власним минулим!".

Українці кількох хвиль еміграції до англомовних країн Заходу все ще сподіваються, що освітня кампанія в Україні допоможе їхнім землякам дійти згоди в розумінні складної історії історичної батьківщини. Конгрес Українців Канади готує освітній проект поширення DVD з історичним фільмами в Україні, які висвітлюють репресії проти українців у 20-му столітті. Проект так і назвали "Діаспора вам допоможе".

Проте, чи браком історичних знань пояснюється історична амнезія української влади?

Професор Королівського військового коледжу Канади Любомир Луцюк написав з цього приводу так:

"Я став свідком дивної події. Політик вшанував пам'ять жертв геноциду у країні, де відбулися події, тоді як президент тієї країни проігнорував це, і твердить, що геноциду не було. Тим політиком був прем'єр-міністр Канади Стівен Гарпер. Президент України Віктор Янукович не прийшов. Як повідомляють, він ніколи не відвідував київський музей Голодомору 1932-33 років. ...пан Гарпер може пишатися, що зарахував Канаду до кількох славних націй, які визнали Голодомор геноцидом, і таким чином висвітлив тих, хто відмовляється визнавати - організаторів злочину".

Остання субота листопада є Днем вшанування пам'яті жертв Голодомору, який відзначатимуть українці цілого світу. У Лондоні люди прийдуть на панахиду за померлими безневинними душами і відвідають виставку плакатів. У Києві є музей Голодомору, де, напевне, чекатимуть президента України. Жодна освітня кампанія діаспори не зможе допомогти йому туди прийти. Це рішення може ухвалити лише він сам.

Білу дачу врятовано, або як в Україні полюбили Чехова

Коли часопис "Івнінг Стендарт" вмістив статтю під заголовком "Хто врятував дачу Чехова - Україна, чи Лондон?", то власник не сподівався, що отримає таку швидку реакцію української влади.

Попри все, уряд у Києві таки виділив кошти на ремонт Білої дачі Чехова у Ялті, чим дуже втішилися у "Фундації Антона Чехова" у Лондоні.

Часопис зазначав, що дача письменника добре зберігалася з 1904 року до 1991-го. За незалежної України, державне фінансування вичерпалося і Біла дача прийшла у занепад.

Коли англійський автор біографії Чехова Розамунд Бартлет відвідала Крим у 2007 році, то частина музею була закрита через пошкодження будинку.

Британська дослідниця розповіла в інтерв'ю з якими очікуваннями вона вперше прибула в Україну і як її враження про країну змінювалися в контексті роботи.

ЄБРР: Реструктуризація економіки України покращить добробут

Європейський Банк реконструкції та розвитку передбачає економічне зростання в Україні на рівні 5% цього року і чотирьох з половиною відсотків наступного.

ЄБРР оприлюднив у Лондоні нову доповідь, яка називається "ЄБРР бачить ширше відновлення економіки у Східній Європі, але вразливість залишається".

Попри оптимістичний прогноз, ЄБРР рекомендує Україні диверсифікувати свою економіку через високу залежність від сталепрокатної промисловості для наповнення бюджету країни.

У час кризи попит, а відтак ціни на сталь, впав до 40%, що разом з іншими галузями відкинуло економіку України на 15% - найбільше падіння валового продукту окремої країни у Європі.

З огляду на стратегічну важливість галузі, українські уряди послідовно допомагали сталепрокатним експортерам низкою стимулюючих заходів. Так, наприклад, доповідь ЄБРР згадує позитивний ефект девальвації гривні під час кризи для зменшення собівартості продукції сталі, а відтак зростання прибутків галузі від експорту.

Проте вже у середньотерміновій перспективі сталеливарна продукція стане менш прибутковою. Це пояснюється зростанням ціни на російський газ, зменшенням попиту (ціни) та збільшення розмірів оплати праці.

Як зауважував голова Верховної Ради України Володимир Литвин, в Україні був штучно занижений фонд заробітної плати по країні принаймні у три рази.

Як правило, рівень заробітної оплати у приватному секторі визначається планкою заробітної плати у державному секторі. Низький рівень зарплат в Україні об'єктивно посилює конкурентноспроможність українських експортерів на зовнішніх ринках.

Як зазначають британські оглядачі, 8 з 10 українських олігархів отримують прибутки від виробництва, пов'язаного з експортом сталі.

Таким чином, держава в Україні по суті стимулює найбільших виробників в Україні у спосіб, що опосередковано занижує добробут усіх працівників. Останні не лише недоотримують у заробітній платні, але й страждають від втрати купівельної спроможності зароблених грошей від девальвації національної валюти.

На додаток держава перекладає борги "Нафтогазу України" на український бюджет, тоді як великі виробники споживають газ за пільговими цінами. Це не лише не сприяє модернізації виробництва української індустрії, яка є однією з найбільш енергозатратних у світі, але й утворює боргову яму для наступних поколінь українців, які сплачуватимуть зовнішні запозичення уряду.

BBC © 2014Бі-Бі-Сі не несе відповідальності за зміст інших сайтів

Цю сторінку краще видно в останній версії браузера з активованою функцією CSS