Анастасія Зануда Бі-Бі-Сі, Київ

В уряді кажуть, що грошей на виконання цього закону немає. Урядовці також готуються оскаржувати цей закон у Конституційному Суді. Наразі не відомо, який президент та прем’єр виконуватимуть закон наступного року, але вже до кінця поточного року він може суттєво вплинути на перебіг президентської кампанії.

Атомна бомба, чи цукор для хворого на діабет?

Можливо, саме тому закон, де багато цифр, викликає найобразінші порівняння в українських політиків. Зокрема, одразу після того, як депутати від Партії Регіонів, Блоку Литвина, частини фракції НУНС та комуністи знайшли достатню кількість голосів і ухвалили закон про підвищення мінімальної зарплатні та прожиткового мінімуму, прем’єр-міністр закликала президента заветувати цей закон, порівнюючи його наслідки для української економіки із атомною бомбою, або ж із цукром для хворого на діабет.

Юлія Тимошенко зверталася до Віктора Ющенка із проханням не зволікати 15 днів, впродовж яких він має право обмірковувати своє рішення.

Як два роки соціальні стандарти не індексуються на інфляцію, то ніхто не відповідає за це. А коли піднято, очевидно, через політичну спекуляцію, причому піднято політичною силою, яка є членом більшості, і парламент погоджується із цим, то я погоджуюся із парламентом. Президент Ющенко

Президент дослухався до прохання прем’єра – але тільки щодо терміну відповіді. Він заявив, що не накладатиме вето на закон про підвищення соціальних стандартів: “Як два роки соціальні стандарти не індексуються на інфляцію, то ніхто не відповідає за це. А коли піднято, очевидно, через політичну спекуляцію, причому піднято політичною силою, яка є членом більшості, і парламент погоджується із цим, то я погоджуюся із парламентом.”

Про два сценарії

Тепер, коли стало зрозуміло, що урядові не варто очікувати на вето президента, події можуть розгортатися за двома сценаріями. Віктор Ющенко або підпише документ, і закон про підвищення прожиткового мінімуму та мінімальної зарплатні набуде чинності, або ж президент залишить закон без свого підпису.

У цьому випадку, згідно із змінами до Конституції, закон буде змушений підписати голова Верховної Ради Володимир Литвин. У тому, що це буде зроблено, майже немає сумнівів, адже автором закону про підвищення соцстандартів є депутат із фракції Блоку Литвина Олег Зарубінський. Крім того, сам спікер вже заявив, що закон треба підписувати і виконувати. Пан Литвин також застеріг виконуючого обов’язки міністра фінансів Ігоря Уманського від закликів до невиконання закону. Раніше урядовець заявив, що навіть у разі, як закон про підвищення соцстандартів пройде всю процедуру підписання, Кабмін не виконуватиме його, адже визначати і змінювати прожитковий мінімум та мінімальну зарплатню можна тільки у законі про бюджет або ж у змінах до нього – а цього, мовляв, не відбулося.

У міністра праці та соціальної політики Людмили Денисова трохи поміркованіша позиція – у разі, як закон про соцстандарти набуде чинності, уряд звернеться до Конституційного Суду, аби там визначили, що виконувати уряду: бюджет, у який не внесено жодних змін, аби виплатити вже з 1 листопада підвищені пенсії та зарплати бюджетникам, або ж, власне, закон про їх підвищення. Пані Денисова також нагадала, що для виконання закону тільки до кінця цього року потрібні додаткові 8 мільярдів гривень, а у наступному році – понад 70 мільярдів, які також не внесені у проект бюджету.

Нинішнє рішення президента, якщо воно дійсно є остаточним, ще більше посилює шанс того, що наступний транш кредиту у розмірі майже 4 мільярди доларів, а це є досить суттєвою сумою в масштабах України, буде перенесено на наступний рік. Експерт Олексій Блінов

Відтак, грошей на виконання закону немає, а це означає, що вони будуть просто надруковані із відповідними наслідками для показника інфляції, а також можуть призвести до звільнення бюджетників, адже платити їм за підвищеними тарифами, які визначаються на основі прожиткового мінімуму та мінімальної зарплатні, не буде чим.

Про ускладнення

У історії із законом про соцстандарти може бути і ще одне ускладнення – Україна не отримає четвертого траншу від Міжнародного валютного фонду, який звертався до президента із закликом не підписувати цей закон. У МВФ кажуть, що їх турбота про українських пенсіонерів та бюджетників полягає у тому, що фонд, фактично, фінансує дефіцит українського бюджету, а це дає можливість виплачувати пенсії і зарплати вчасно. До того ж, як заявляв голова представництва фонду в Києві Макс Альєр, програма співробітництва МВФ з Україною передбачає підвищення зарплат наступного року, але у межах інфляції у 10%, тоді як підвищення соціальних виплат згідно із законом спровокує набагато швидше зростання цін.

Експерт інвестиційної компанії Astrum Олексій Блінов каже, серед наслідків закону про соцстандарти, першим, але не останнім стало ускладнення стосунків із МВФ: “Нинішнє рішення президента, якщо воно дійсно є остаточним, ще більше посилює шанс того, що наступний транш кредиту у розмірі майже 4 мільярди доларів, а це є досить суттєвою сумою в масштабах України, буде перенесено на наступний рік.”

Експерт твердить, що у питанні підвищення соцстандартів МВФ буде принциповішим, аніж у питанні підвищення тарифів на газ для населення, адже він вже публічно оголосив свою критичну позицію щодо закону, а наслідки його втілення для української економіки у фонді оцінюють як набагато більш негативні, аніж низькі ціни на енергоносії.

Раніше передбачалося, що левова частка четвертого траншу кредиту МВФ у 3.8 мільярда доларів має піти саме на фінансування дефіциту бюджету, зокрема, і на виплату пенсій та зарплат. Якщо цього не відбудеться, то урядові доведеться шукати інші джерела для покриття цих видатків саме напередодні виборів – у листопаді та грудні, посилюючи тиск на Національний Банк та бізнес.