На думку експертів, попередні результати проведеного у четвер референдуму є потужним ударом по угоді, яку мають ратифікувати усі 27 країн-членів ЄС.

Попри провал голосування в Ірландії, голова Європейської комісії Жозе Мануель Барозу закликав країни ЄС не припиняти процесу ратифікації Лісабонської угоди.

За його словами, угоду й надалі можна вважати актуальною:

Жозеф Мануель Барозу: «27 країн-членів підписали Договір. Це спільна відповідальність, тому, на мою думку, ми не повинні поспішати з висновками. 27 лідерів зберуться наступного тижня і дивитимуться як діяти далі. Але, як я зрозумів з розмови з ірландським прем’єр-міністром Кованом він також вважає, що Договір ще не похований. Я думаю, що угода жива і ми зараз повинні намагатися знайти рішення.»

Наші кореспонденти кажуть, що багато виборців голосували НІ з простої причини – вони не розуміли змісту договору, попри активну кампанію ЗА, яку провадив прем’єр-міністр і більшість головних партій країни.

У Брюсселі настрій похмурий

ЄС готується до наслідків провалу Лісабонської угоди на референдумі в Ірландії.

Це завдасть серйозного удару довірі до блоку, оскільки Договір має на меті змінити європейську конституцію, яку три роки тому відкинули голландські та французькі виборці.

Як повідомляє кореспондентка Бі-Бі-Сі у Брюсселі Оана Лунґеску, ЄС готовий продовжувати ратифікацію попри результат ірландського референдуму:

У штаб-квартирі в Брюсселі настрій напружений. Як сказав один з посадоців, 7 років переговорів про реформи організації опинилися в смітнику.

Лідери ЄС, як очікується, мають підтвердити свої зобов’язання щодо договору, коли вони зберуться на саміт у Брюсселі наступного тижня.

18 з 27 країн ЄС вже ратифікували Договір. Британія також сказала своїм партнерам, що завершить ратифікацію до наступного тижня.

Але третій невдалий референдум за три роки щодо планів реформування ЄС очевидно підірве легітимність блоку в очах громадськості, а також зашкодить репутації організації в очах інших світових гравців.

Документ відомий як Лісабонський договір мав би замінити більш масштабний проект Європейської Конституції, який 2005-гороку відхилили на референдумах у Франції та Голландії.

Цей договір - спроба покращити спосіб, у який керують розширеним блоком з 27 членів, створивши, серед іншого, постійну посаду президента Ради міністрів ЄС, посиливши роль керівника, який опікується міжнародними відносинами і спростивши системи голосування.