"Нас поміняли тілами"

Уявіть собі, що раптом ви опинилися в тілі іншої людини? Кілька людей пережили такий досвід і розповідають про свої неймовірні відчуття.

Якби вам запропонували помінятися тілами з іншою людиною, кого би ви обрали? Звичайно, це питання суто гіпотетичне. Ідея раптом опинитися в шкурі сусіда, знаменитості або навіть вашої собаки виглядає кумедною, але абсолютно фантастичною.

Втім, кілька людей буквально відчули, як це опинитися в тілі іншої людини. Неймовірний досвід став можливим за допомогою незвичайного пристрою, який симулює віртуальну реальність.

"Перші секунди просто вражають, – розповідає Рікке Френсіс Валь, жінка, яка тимчасово перетворилася на чоловіка. – Це дуже дивне відчуття. Але ви поступово звикаєте до нього і починаєте фантазувати, що би було, якби це й справді було ваше тіло".

Рікке Френсіс Валь, актриса, модель і художниця, стала однією з учасниць експерименту з обміну тілами. Проект під назвою Be Another lab ("Перевтілення в іншого") розробила мистецька група з Барселони.

Рікке отримала нове тіло за допомогою "Пристрою, який перетворює на іншого".

Механізм доволі простий. Обидва користувачі одягають шолом віртуальної реальності <bold><link type="page"><caption> Oculus Rift</caption><url href="http://www.bbc.com/future/story/20140327-virtual-realitys-puke-problem" platform="highweb"/></link></bold> з гарнітурою та камерою зверху. Відео від кожної камери транслюється партнеру, отже, він бачить ваше тіло точнісінько так, як бачите його ви, і навпаки. Якщо ваш партнер рухає рукою, ви це бачите.

Щоби звикнути рухатися разом з партнером, не маючи змоги контролювати його тіло, учасники експерименту спочатку роблять дуже повільні рухи. Зрештою, ці синхронізовані рухи стають звичними, і в учасників дійсно виникає відчуття, що вони опинилися в тілі іншої людини.

"Це було так природно, – ділиться враженнями пані Валь, – і в той же час так дивно".

Коли Рікке почала експеримент разом зі своїм партнером, Філіпом Бертраном, який працює у проекті "Перевтілення в іншого", молоді люди роздяглися до білизни. Дівчина каже, що ця сцена просто закарбувалась в її пам'яті.

"Ми стояли оголені, в одній білизні, і коли я подивилась вниз, я побачила себе в чоловічому тілі, на якому були лише плавки, – розповідає вона. – Це я запам'ятала найкраще".

Цікаво, що такий експеримент може змінити поведінку людини у майбутньому і головне – на краще. Дослідження показали, що досліди з віртуальною реальністю можуть, приміром, стати ефективним способом боротьби з прихованим расизмом – природною схильністю людей упереджено ставитися до тих, хто виглядає або говорить не так, як вони.

Вчені з Барселонського університету провели дослідження під назвою "<bold><link type="page"><caption> Тест на неявні асоціації</caption><url href="https://implicit.harvard.edu/implicit/faqs.html#faq1" platform="highweb"/></link></bold>". Тест мав на меті виміряти силу асоціацій між словами, які називають представників інших рас, приміром, чорношкірих і прикметниками типу "добрий", "поганий", "спортивний" або "незграбний".

Після цього учасникам запропонували взяти участь в експерименті з віртуальної реальністі, під час якого за допомогою спеціальних окулярів вони мали можливість контролювати тіло чорношкірого віртуального героя.

На другому етапі досліду їх знову попросили заповнити анкету на асоціації. І цього разу їхні показники упередженості помітно знизилися.

Інше дослідження з використанням "ілюзії гумової руки" – коли учасник спостерігає за рухами штучної руки, яка розташована так, ніби вона є його власною – має такий же ефект.

Якщо колір гумової руки відрізняється від кольору їхньої шкіри, в наступному тесті на асоціації учасники демонструють помітне зниження прихованого расизму у порівнянні з дослідом, коли колір руки співпадає з їхнім кольором шкіри.

Ідея таких експериментів полягає в тому, що після того, як ви "побували в шкурі" іншої людини, ви з меншою імовірністю думатимете про неї погано, бо ваш мозок запам'ятав відчуття, коли він сприймав себе в тілі цієї людини.

Творці "Пристрою, який перетворює на іншого" сподіваються досягти схожих результатів. "Після "обміну" тілами учасники, як правило, мають сильне бажання обнятися, – розповідає Артур Пуанто, програміст проекту. – Це дійсно чудовий досвід, і між іншим він змушує ваш мозок співчувати іншій людині".

Крім емпатії проект "Перевтілення в іншого" планує використати технологію й в інших ситуаціях, в яких "обмін тілами" був би корисним. Наприклад, це дозволило би лікарям краще зрозуміти потреби своїх пацієнтів з інвалідністю, або дало би можливість людям, прикутим до інвалідного візка, відчути рухи танцю.

Експеримент може також допомогти в лікуванні розладів харчової поведінки у людей, які мають хибну уяву про вигляд свого тіла.

Рікке Френсіс Валь каже, що із задоволенням знову помінялась би тілом з кимось. "Я дуже-дуже раджу це кожному", – каже дівчина.

А Артур Пуанто додає: "Всі ми маємо різні почуття або точки зору на різні речі. І вони дійсно міцно пов'язані з нашим тілесним досвідом. Завдяки таким експериментам ми могли би сприяти розвитку співчуття, а також допомагати людям краще розуміти й своє власне тіло".

<italic>Прочитати <bold><link type="page"><caption> оригінал</caption><url href="http://www.bbc.com/future/story/20140427-i-swapped-bodies-with-someone" platform="highweb"/></link></bold> цієї статті англійською мовою ви можете на сайті <bold><link type="page"><caption> BBC Future</caption><url href="http://www.bbc.com/future" platform="highweb"/></link></bold>.</italic>