Чому заборонений плід такий солодкий?

Почуття провини робить спокусу більш солодкою. Чи деякі порочні задоволення або, як називають їх психологи, guilty pleasures можуть зробити нас більш щасливими та здоровими?

Цього разу мій список обіцянок на початку місяця дещо зміниться. Я відмовляюсь від його традиційних пунктів: менше солодощів, алкоголю і перегляду тупих серіалів на дивані, більше фруктів, корисного читання та спорту.

Єдине, що я планую навчитися робити – позбавитися почуття провини за речі, які приносять мені задоволення.

І не думайте, що я суперечу самому собі. Я прислухаюся до думки експертів. Психологи виявили, що почуття провини щодо нашого харчування або способу життя не допомагає нам стати кращими. Воно не тільки не захищає від спокуси, а навпаки робить спокусу ще більш привабливою.

Цей парадокс має чимало пояснень. Одне з них полягає у тому, що задоволення, які викликають у нас почуття провини (англійською мовою guilty pleasures), так глибоко вкоренилася в нашій психіці, що докори сумління та каяття фактично змушують нас знову бажати заборонений плід. Іншими словами, наші пороки виглядають такими заманливими, тому що ми знаємо, що вони погані.

Щоб довести, що наша підсвідомість й дійсно працює у такий мазохистський спосіб, дослідниця Келлі Голдсміт з Північно-Західного університету в Еванстоні у штаті Іллінойс запропонувала групі добровольців декілька словесних ігор.

Спочатку вони мали скласти кілька речень. Одна група досліджуваних отримала речення із словами "гріх", "провина" або "докори сумління", інша – із більш нейтральними термінами.

У другій частині експерименту випробувані мали завершити слова, які починалися з літер "на…" або "за…". Учасники експерименту, які спочатку розшифровували речення про порочні дії, частіше за інших випробуваних обирали слова, пов'язані з бажанням – "насолоджуватися", "задоволення" - замість інших доволі очевидних варіантів.

Вчені зробили висновки, що замість того, щоб відхиляти думки про порок, підсвідомість, налаштована на почуття провини, насправді викликала більше асоціацій з бажанням та насолодою.

Келлі Голдсміт відкрила ще одну важливу особливість: думки про задоволення викликали реальні чуттєві переживання.

Учасники, яким спочатку експерименту нагадали про почуття провини, отримували більшу насолоду від цукерок, якими їх пригостили у лабораторії, ніж інші випробувані.

Коли професор Голдсміт нагадала про наслідки для здоров'я - результати були ті ж самі. Перегляд журналів про фітнес збільшували почуття провини і водночас робили споживання солодощів ще більш приємним.

Бажання отримати задоволення не обмежувалося цукерками. Слова зі значенням провини також сприяли й тому, що волонтери більше насолоджувалися еротичними фото на сайті знайомств, ніж контрольна група випробуваних.

Ефект "якого біса"

Парадоксальні наслідки почуття провини на цьому не завершуються. Крім того, що провина підвищує привабливість спокуси, вона також викликає так званий ефект "якого біса".

Цей добре вивчений у психології феномен пояснює, чому ми не можемо зупинитися на одному шматочку пирога. Ми думаємо, якщо ми не втрималися одного разу, нам вже нічого втрачати і ми можемо повністю піддатися спокусі.

Дослідники Релін Куіджер і Джесіка Бойс з Університету Кентербері у Новій Зеландії, які вивчають звички харчування, виявили, що люди, які пов'язують шоколадний торт з почуттям провини, менше покладаються на свою силу волі, ніж ті, хто асоціює торт із більш позитивними емоціями, наприклад, святом.

Протягом наступних трьох місяців експеримент перетворився у "пророцтво, яке самореалізувалося".

Хоча наміри учасників експерименту були однаковими, ті, хто відчував провину за думки про солодощі, мали менші успіхи у схудненні, ніж ті, хто думав про шоколад із радістю, а не відчаєм.

Інший експеримент підтвердив ці результати. У групі людей, які намагалися підтримувати здорову вагу протягом 18 місяців, більших успіхів досягли ті, хто насолоджувався їжею без почуття провини. Втім, професор Голдсміт підкреслює, що ці дані пояснюють не всі наші слабкості.

Ми відчуваємо зовсім інший тип провини, коли робимо комусь боляче. Якщо ви, приміром, пішли на концерт, замість того, щоб відвідати свою бабусю. "Такий тип провини викликає більше негативних почуттів, ніж коли спокуса завдає шкоди лише нам самім", – пояснює дослідниця.

Тим не менш, ці відкриття виявляють неефективність багатьох соціальних кампаній за здоровий спосіб життя. "Заборона робить спокусу більш солодкою", – каже пані Голдсміт. Деякі дослідження підтверджують її думку. Напис "Палити заборонено" в одному експерименті підвищував бажання викурити цигарку.

Як зазначають дослідники Куіджер і Бойс, недивно, що Сполучені Штати мають вищий рівень ожиріння, ніж Франція, хоча американці й відчувають більшу провину через неправильне харчування, ніж французи.

Хоча досліджень у цьому напрямку ще не було, професор Голдсміт вважає, що реклама здорового способу життя була би більш ефективною, якби вона підкреслювала позитивні наслідки здорового вибору замість негативних фактів про небезпеку шкідливих звичок.

Примітивна насолода

Все це стосується наших намірів вести більш здоровий спосіб життя. Ось чому я вирішила бути менш строгою із собою. Це не означає, що я буду більше піддаватися порокам. Але я постараюся більше насолоджуватися, замість того, щоб надто перейматися довгостроковими наслідками.

Зрештою, час від часу невеликі слабкості допомагають підтримувати силу волі для більш важливих цілей. "Наша сила волі не безкінечна, ми поступово вичерпуємо її, щоразу коли відмовляємо собі у спокусі, – пояснює Леонард Райнеке з Університету Майнца в Німеччині. - Нам стає дедалі важче протистояти бажанням в інших ситуаціях".

Всі ми інколи дивимося низькопробні телевізійні шоу, а потім відчуваємо провину і навіть відразу до себе. Професор Райнеке радить не перейматися. Саме такі шоу – відмінний спосіб дати відпочинок своїй силі волі і відновити самоконтроль.

Утім, є одне заперечення. Ті, хто відчуває провину за подібні розваги, скоріше за все не отримають психологічної вигоди. Ще більш парадоксальним є факт, що люди з меншим рівнем самоконтролю відчувають більшу провину за порочні дії.

Іншими словами, якщо я трохи подивлюсь "Битву екстрасенсів" або таки з'їм шматочок шоколадного суфле, я зможу скоріше зібрати свою волю в кулак і відправитися у спортзал наступного дня. Про такий підхід майже не говорять, додає професор Голдсміт.

"Якщо ви зазвичай правильно харчуєтеся, не треба турбуватися через одну порцію морозива. Краще з'їжте його із задоволення", – додає експерт.

Саме це я зараз й зроблю.

<italic>Прочитати <bold><link type="page"><caption> оригінал</caption><url href="http://www.bbc.com/future/story/20141219-why-does-guilt-increase-pleasure" platform="highweb"/></link></bold> цієї статті англійською мовою ви можете на сайті <bold><link type="page"><caption> BBC Future</caption><url href="http://www.bbc.com/future" platform="highweb"/></link></bold>.</italic>