Двоголові монстри існують не тільки в міфах

Вчені намагаються з'ясувати причини природного феномена, який, вочевидь, надихнув стародавні міфи і легенди.

Від цього видовища кров стигнула в жилах.

Багатоголова Лернейська гідра виповзла зі свого лігвища і обвилася навколо Геракла. Кожна голова потвори, яку відрубав син Зевса, відростала знову. Тоді Геракл покликав свого племінника Іолая, який почав припікати шиї монстра розжареними головешками. Так грецький герой зміг виконати свій третій подвиг.

Міф про Лернейську гідру відомий кожному школяру. Але звідки в стародавніх греків виникла ідея про багатоголову змію? Чи могли вони запозичити її в самої природи?

Двоголові представники різних видів траплялись у природі завжди. У 1940-х роках дослідник Л. Кейбл описав двоголовий ембріон риби-голки, який він назвав "крихітною потворою".

Біолог Архат Абжанов з Імперському коледжу Лондона досліджує двоголових істот у своїй лабораторії. За допомогою сучасної генетики він спостерігає за мутаціями в клітинах тварин, які спричиняють це дивне явище.

Цілком можливо, що такі патології могли надихати стародавніх творців міфів, вважає вчений.

Час від часу в дикій природі чи в неволі народжуються тварини з двома і навіть трьома головами. Цікаво, що феномен поліцефалії не обмежується одним видом.

Візьмемо, наприклад, світ морських тварин. У 2013 році у Мексиканській затоці виявили двоголовий ембріон бичачої акули.

Наступного року в Туреччині на пляж викинуло двоголового дельфіна. Обидва випадки були прикладами сіамських близнюків. Вони розвиваються з однієї яйцеклітини, яка не розділяється повністю після запліднення. Така аномалія трапляється й в організмі людини. Часто сіамські близнюки мають не тільки дві голови, але й подвійний набір внутрішніх органів чи кінцівок.

В одному відомому експерименті біолог Ганс Шпеманн з'єднав два ембріона саламандри на ранній стадії розвитку за допомогою волосся немовляти. В результаті з'явилась саламандра з двома головами, які боролися між собою за їжу. Вчений назвав тварину "двома егоїстами в одному тілі".

Насправді, список виявлених у природі двоголових тварин різних видів досить довгий. У ньому – і черепахи, і змії, і навіть кошенята. Трапляються такі випадки не тільки сьогодні. Палеонтологи виявляли скам'янілі двоголові ембріони, вік яких налічує мільйони років.

Як зазначає Архат Абжанов, причиною такої мутації можуть бути різні механізми. Приміром, паралельна еволюція, коли подібні риси розвиваються окремо в абсолютно різних групах видів.

Форма і будова обличчя визначається генами, один з яких – SHH, або "звуковий їжак", – має особливе значення.

Якщо під час ембріонального розвитку його дія з якихось причин послаблюється, голова цього організму буде поступово звужуватися. В результаті може народитися тварина з одним оком, схожа на циклопа.

Подібне каліцтво в домашньої худоби може викликати речовина під назвою "циклопамін", яка входить до складу деяких отруйних рослин, якщо вагітна самка тварини випадково з'їсть її.

Втім, якщо дія гену SHH навпаки посилиться, голова почне розширюватись, на ній можуть з'явитися два обличчя.

"Такі мутації – дуже рідкісні, але вони трапляються як у домашніх, так і диких тварин", – пояснює Абжанов.

Втім, коли тварина народжується не з двома обличчями, а двома окремими головами, вочевидь, спрацьовує інша генетична помилка.

"Появу голови, як і будь-якої іншої частини тіла, запускає на ранній стадії розвитку ембріона спеціальна група клітин", – пояснює вчений. Таку поведінку клітин він виявив під час експериментів з саламандрою.

"Якщо імплантувати цю групу клітин в ембріон жаби, наприклад, вона матиме дві голови, оскільки ці клітини подають організму сигнал, що потрібно створити голову".

Дослідники намагаються зрозуміти, чому ці аномалії трапляються в природі. Абжанов зазначає, що одним з чинників може бути температура навколишнього середовища.

Співробітники його лабораторії, які час від часу отримують яйця з куриних ферм, помітили дивну річ. У періоди спекотної погоди, коли температура повітря перевищує +30С, в ембріонах курчат трапляється найбільша кількість аномалій, у тому числі й дві голови.

Характерно, що й підвищення температури в водоймах може також призвести до появи двоголових тварин. Хоча чому так відбувається, вчені тільки намагаються з'ясувати.

Слід відзначити, однак, що багато двоголових істот, зокрема, сіамські близнюки, мають дуже мало шансів вижити. Вони рідко переживають ембріональну стадію і майже ніколи не досягають дорослого віку.

Двоголова саламандра, виявлена в 2014 році, є прикладом цього. На стадії личинки тварина розвивалась досить непогано, але після періоду метаморфозу одразу померла.

Процес перетворення на дорослу особину в саламандри досить складний. Тварина втрачає зябра і деякі плавники. Голова також змінюється: розвиваються очі, з'являються язик і зуби, рот стає ширше. Можливо, ці драматичні зміни стали непомірним навантаженням для організму з двома головами.

Окрім справжніх випадків двоголових тварин в природі, греків могло надихнути й інше природне явище, припускає Абжанов.

Вчений пояснює, що змії під час спарювання часто утворюють "клубки", які справляють враження одного тіла з вдома головами. Насправді, деякі стародавні зображення гідри дуже схожі на змій у шлюбний період.

Поліцефалія – явище дуже незвичне і тому лякає людей. Не дивно, що воно лягло в основу стількох міфів та казок про моторошних істот. Гідра і багатоголовий пес Кербер – у давніх греків, восьмиголова змія Ямато-но-Орочі – в японців або триголовий дракон Змій Горинич – у слов'ян.

Люди часто шукають пояснення цьому феномену, вважаючи що його викликають природні катаклізми, зокрема, радіація. Але точної причини, насправді, ніхто не знає.

У феномені поліцефалії все ще залишається багато неясного. Але оскільки тварини з двома і більше головами мають дуже мало шансів на виживання, навряд чи ця риса колись стане чимось іншим, ніж дуже рідкісною аномалією.

Сьогодні ми можемо тільки здогадуватися про те, як народились міфи про багатоголових чудовиськ.

Цілком можливо, що хтось у давні часи випадково натрапив на тварину з двома головами і почав розповідати про це історії, які згодом обростали дедалі більшою небувальщиною і зрештою перетворилися на легенди, відомі нам сьогодні.

<italic>Прочитати <bold><link type="page"><caption> оригінал</caption><url href="http://www.bbc.com/earth/story/20161018-the-two-headed-creatures-that-may-have-inspired-hydra" platform="highweb"/></link></bold> цієї статті англійською мовою ви можете на сайті <bold><link type="page"><caption> BBC Earth</caption><url href="http://www.bbc.com/earth" platform="highweb"/></link></bold></italic>.