Олег Рац Українська Служба Бі-Бі-Сі

	Ворота до яких влетів переможний гол Кубку Вемблі

Власне інавґураційний турнір, що отримав назву Кубок Вемблі було розіграно
в однойменній північно західній лондонській дільниці на не менш однойменній 90-тисячній арені. Відтепер традиція представницького комерційного перед сезонного турніру увійде до літніх календарів уболівальників, які вже просто не можуть дочекатися початку сезону. Дехто навіть квазі-медично визначає подібний стан людини-уболівальника як «передсезонний синдром»!

Але у кожному разі саме зараз відбувся найперший турнір на який було запрошено переможців Ліґи Чемпіонів і чемпіонів Іспанії минулого сезону – каталонський клуб Барселона, чемпіонів Шотландії – клуб Селтик з Ґлазґо, англійський клуб з північного Лондона Тотнем Готспер. Ну й на додаток певної міжконтинентальності Кубкові Вемблі було надано запрошенням до участі у турнірі переможців африканського еквіваленту Ліґи Чемпіонів – клубу з Єгипту Аль-Ахлі.

Таким чином представницькість найпершому турніру Вемблі було забезпечено отож глядацького інтересу відповідно не бракувало. Додам від себе, що беручи до уваги, що єдині «не чемпіони», які взяли участь у Кубку Вемблі – столичний Тотнем Готспер відомий за скороченим прізвиськом «Сперз», є, подобається це комусь чи ні , найпопулярнішим за кількістю уболівальників клубом восьмимільйонного Лондона.

Ясна річ, що присутність африканських чемпіонів – єгипетського клубу Аль Ахлі була дещо екзотичною, бо ж вже у першому матчі шотландські чемпіони Селтик, зі,скажімо відверто, не з найсильнішого чемпіонату у світі, розтрощили «фараонів» 5-0. Другий матч Аль-Ахлі був успішнішим бо Барселона їх здолала з дещо меншим рахунком 4-1.

Лондонські Сперз тим часом вирвали на самий кінець матчу нічию проти переможців Ліґи Чемпіонів – Барселони. Оті 1-1 на Вемблі прийшло подивитися 60 тисяч уболівальників. Хоча тренер Барси Пеп Ґвардіола грав той матч двома складами. На перший тайм вийшли резервісти ну а вже у другому таймі на поле було зроблено 11 замін коли до бою пішла «стара ґвардія».

Cтадіон Вемблі

Таким чином у фіналі на поле Вемблі вийшли британці – лондонські Сперз та Селтик з Ґлазґо. Цікаво, що суто зовні на трибунах було помітно більшу «репрезентацію» зелено-білих уболівальників Селтика аніж теоретично значно більших за кількістю і територіальною близькістю фанів Тотнем Готспер. Якось так виглядало, що північно-лондонські уболівальники не мали аж так надто багато сподівань на переможний результат.

Так власне і вийшло. Селтик з перших хвилин перехопив ініціативу, контролюючи чи не всі ділянки поля. І от вже на 9-ій хвилині гри гравець Селтика Кіллен скориставшись абсолютною неузгодженістю захисту Сперз, спокійно головою відправив м»яч до сітки лондонців. Другий гол гри вже під кінець першого тайму, принаймні як на мене, можна цілком вважати одним з найкращих голів британського міжсезоння. Двометровий селтиківський грек Самарас підхопивши м»яча на своїй половині поля, і практично спростував думку щодо "немоторності" довжелезних граців. Грек пройшов цілий півзахист лондонців, а наблизившись до карного майданчика попутно ще й накрутив трьох оборонців Сперз, зрештою потужно пробивши над кіпером.

Таким чином рахунок 2-0 і став переможним для шотландських чемпіонів, що приніс перший трофей до заліку нового тренера клубу з Ґлазґо Тоні Мовбрея. Перемога на Кубку Вемблі також стала ідеальним тренуванням перед кваліфікаційним матчем попереднього турніру до участі у Лізі Чемпіонів який шотландці гратимуть з росіянами з клубу Динамо Москва.

Відтак найперший комерційний турнір на велетенському стадіоні Вемблі мав до усього ж ще й практичний вимір. Залишається висловити думку, що якість гри, що її продемонстрували найперші володарі Кубку Вемблі – Селтик з Ґлазґо цілком дозволяє їм розраховувати на те, що ми напевно побачимо шотландців у Лізі Чемпіонів нового сезону.