Лондоне, прощавай! Ріо, до зустрічі через чотири роки
Письменниця і вболівальниця Ольга Хоменко ділилася враженнями від Олімпіади в олімпійському блозі "Замітки з Лондона". Сьогодні - прощальні замітки і попередні підсумки.
У Лондоні завершилися XXX Олімпійські Ігри. Це була непроста Олімпіада у сенсі рекордів та підбиття пісумків. Після завершення змагань переглядалися результати з гімнастики, бігу, штовхання ядра, були питання і в інших видах спорту. Навіть на наступний день після завершення Олімпійських Ігор дискваліфікували і забрали золоту медаль іще в однієї спортсменки, штовхальниці ядра з Білорусії Надії Остапчук, бо у її аналізах виявили сліди допінгу.
Заряд позитиву
Попри всі неприємні моменти із допінгом, дискваліфікаціями і переоцінками, мені особисто ці Олімпійські Ігри запам'ятались багатьма моментами. Великими - як виступи таких гігантів спорту, як плавець Майкл Фелпс та спринтер Усейн Болт, які я побачила на власні очі і які важко переказати словами і так само важко забути.
І тією атмосферою, яка висіла над олімпійськими аренами: радості, піднесення, енергетичного позитиву. Церемонією відкриття, схожою на мюзикл і не схожою на всі попередні церемонії Олімпіад, зроблені у стилі канадського цирку Дю Солей. Церемонією закриття, схожою на великий музичний концерт. Кількістю відомих людей на трибунах і усміхненими обличчями британських принців, яких я бачила на змаганнях з гімнастики.
Скринька для "олімпійських" листів на станції Стретфорд
Але були і часом кумедні і сентиментальні моменти, які також важко буде забути. Наприклад, обличчя 11-річного хлопчика на ім'я Генрі, який не зміг стримати свої емоції після закінчення тенісного матчу і поки його батьки мирно сиділи на трибуні, він вискочив на корт і на радощах почав обіймати переможця Енді Маррея. Ніхто такого не очікував від дитини, проте всі були дуже зворушені. Сподіваюсь, батьки його не насварили!
Запам'ятався стрибок на 2,33 у висоту з першої спроби росіянина Івана Ухова. У нього порвалася футболка перед стартом, і він позичив нову у когось, хто стояв поруч. І вона, мабуть, виявилась щасливою. В очі кидався манікюр жінок- атлеток, у більшості з яких на нігтях було намальовано прапори їхніх країн.
Також не забути вміння британців радіти і пишатися своїми надбаннями у спорті і культурі - і вміння шанувати своїх колишніх і теперішніх зірок, більшість із яких узяли участь у відкритті та закритті Олімпіади.
Для родини Бекхемів це було майже сімейне свято, бо Девід відкривав Олімпіаду, а його дружина Вікторія "закривала" – у складі ре-юніону групи Spice Girls.
Гостинність по-британськи
Ці Ігри запам'ятались цікавістю, гостинністю та привітністю до іноземців, які перебували у Лондоні, з боку жителів міста. Ранок після свята завжди трохи сумний. Особливо якщо це свято було таке масштабне і тривало понад 2 тижні. У понеділок вранці, прийшовши на сніданок до вже "своєї", щодня відвідуваної ці два тижні кав'ярні, першим, що я почула було: "Доброго ранку, ну ось і Ігри закінчились. Ти, напевно, дуже втомилась. Сьогодні кава за наш рахунок! Насолоджуйся". Он вона яка, лондонська гостинність. Було приємно.
Ігри також запам'ятались кількістю сліз радості, які пролилися над аренами у Лондоні. Сліз, які не соромилися показувати навіть дорослі чоловіки, і навіть вшановані рицарськими титулами, такі як велогонщик (кейрініст) Кріс Хой.
Старшими атлетами, які не побоялись узяти участь в Іграх, навіть незважаючи на свій поважний вік. Так, у збіріній Японії з верхової їзди був спортсмен віком 72 років.
Вразила також оперативність роботи пошти Великобританії. Пошта видрукувала марки з усіма британськими 29 золотими медалістами. Причому, марка кожного наступного медаліста була готова і надходила в продаж вже ранку наступного дня після його перемоги на Іграх.
У неділю на пошті станції "Стратфорд Інтернешенел", біля олімпійського селища, стояв натовп людей. Усі хотіли відправити листа із цими марками додому.
Автор також відправила "олімпійський конверт" додому
Блок із 6 марок наклеювали на конверт із британським прапором і кидали у червону скриньку із написом "печатка із золотою медаллю". Потім туди мали поставити іще два спеціальних штемпелі – "ХХХ Олімпійські Ігри' і одного з прапором та написом "золоті медалісти Оліпіади".
Я теж відправила два листи з "золотими марками". Один – з обличчям переможця Олімпіади з тенісу Енді Маррея, а другий – із зображенням золотого медаліста з велотреку сера Кріса Хоя.
Метою цих Ігор у Лондоні було залучити якомога більше молоді до занять спортом. Кажуть, що на минулих вихідних у Великобританії 5000 нових спортивних клубів відкрили свої двері для бажаючих.
Олімпіада - "засіб" від рецесії
"Один хлопець-волонтер запитав мене: "Ну що, як думаєш, це були "найкращі ігри за весь час", як говорив рекламний слоган цих Ігор?" Моя відповідь була: "Так. Дуже близько до того. У тому, як усе було організовано, які були змагання, як працювали волонтери, як ходив транспорт! У тому, нарешті, які усі тут були привітні"
Окрім суто спортивного, був також іще один позитивний ефект від Ігор. Мас-медія, які до того говорили переважно про економічну кризу та рецесію, повністю переакцентувалися на спортивні змагання і підтримку британської збірної.
Хтось із журналістів під час Ігор навіть написав, що завдяки цьому великому спортивному святу жителі Великобританії - вперше після Другої світової війни - отримали нагоду відкрито порадіти тому, що вони британці. Здається, навіть молоді нащадки монаршої родини у спортивних футболках, що енергійно підтримували таку саму молоду і завзяту збірну Великобританії на трибунах Ігор в Лондоні, багато в чому сприяли ребрендингу самого іміджу країни - як молодої, спрямованої у майбутнє і дуже спортивної.
Для української збірної ці ігри, на жаль, не стали сенсаційними. Для чоловічої збірної з гімнастики, боксера Євгена Хитрова та спортсменки Людмили Йосипенко вони стали навіть трохи сумними, бо дехто з них уже тримав в руках медаль, але потім, у результаті перегляду результатів, втратив призові місця.
Однак українська збірна посіла 14 місце, завоювавши 20 медалей і з яких 6 – золотих. Це немало. Особливо приємною стала фінальна для цієї Олімпіади золота медаль у боксі у ваговій категорії до 60 кілограмів, яку здобув Василь Ломаченко 12 серпня, в останній день Олімпіади.
Учора на автобусній зупинці один хлопець-волонтер запитав мене: "Ну що, як думаєш, це були "найкращі ігри за весь час", як говорив рекламний слоган цих Ігор?" Моя відповідь була: "Так. Дуже близько до того. У тому, як усе було організовано, які були змагання, як працювали волонтери, як ходив транспорт! У тому, нарешті, які усі тут були привітні".
Отож, дякуємо, Лондоне! Привіт, Ріо!
