Дивовижна корона, яку одягнуть лише один раз

Хоча Чарльз став королем відразу після смерті своєї матері, коронація лишається стародавнім обрядом, який символізує початок його правління.

Це буде рідкісна можливість побачити дорогоцінну корону Святого Едуарда, яку одягають лише під час коронації.

Ця корона виготовлена 360 років тому з цільного 22-каратного золота, має висоту понад 30 см і важить приблизно 2,23 кг - приблизно як два ананаси, велика диня або дволітрова пляшка води.

Востаннє корону Святого Едуарда одягала королева Єлизавета II під час своєї коронації в 1953 році, і за останні 70 років корона майже не покидала Лондонський Тауер, де вона зберігається.

Через кілька років королева знову одягала корону - під час зйомок документального фільму. Тоді вона запитала: "Вона все така ж важка?" і, взявши її до рук, підтвердила, що корона така ж важка, як вона пам’ятає.

Корону прикрашають 444 дорогоцінних камені, зокрема дорогі сапфіри, рубіни, аметисти та топази, хоча більшість каменів - світло-блакитні та блакитно-зелені аквамарини. Вони містяться в емальованих та золотих оправах.

Раніше камені з корони можна було виймати, і їх використовували спеціально для коронацій.

Лише в XX столітті їх вирішили поставити в корону й більше не виймати.

Корону виготовили у 1661 році для Карла II. Її назва походить від набагато більш ранньої версії, яка належала англосаксонському королю та святому Едуарду Сповіднику. Він був зображений у короні на знаменитому гобелені Бає XI століття.

Корону Едуарда, яку вважали святою реліквією ще довго після його смерті, використовували під час коронації Генріха III у 1220 році та пізніших королів і королев.

Однак у 1600-х роках після страти короля Карла I її разом із іншими королівськими регаліями переплавили парламентарії Олівера Кромвеля.

Після смерті Кромвеля, коли королівська родина знову увійшла в моду, король Карл II замовив новий набір королівських регалій, включно з короною Святого Едуарда та новою державною короною (у якій він зображений вище).

Вважають, що у короні Едуарда було мало коштовностей. Але версія Карла II мала діаманти та кольорові дорогоцінні камені, які спеціально взяли в оренду у приватного банкіра та ювеліра Роберта Вайнера за величезну для того часу суму - 500 фунтів стерлінгів, каже історикиня королівських коштовностей Анна Кі.

На ободі корони розміщені чотири хрести, лілії та дві арки, що з’єднуються в центрі.

Арки вкриті крихітними золотими намистинами, які замінили попередні штучні перли.

На вершині корони - прикрашений коштовностями хрест та золотий шар (monde), який символізує світ, яким править король.

Хоча корону Святого Едуарда виготовили у 1661 році, Чарльз стане лише сьомим монархом, який її одягне.

Частково тому ця корона збереглася довше, ніж корони, які постійно замінюють - їх королі та королеви використовують для таких випадків, як відкриття парламенту.

Наступників Карла II - Якова II у 1685 році та Вільгельма III у 1689 - обох коронували короною Святого Едуарда. Але оскільки королівські смаки та мода змінилися, її не використовували під час коронацій понад 200 років, хоча вона була на багатьох церемоніях як частина королівської експозиції.

Король Едуард VII планував одягти її під час своєї коронації в 1902 році й спеціально для цього наказав відремонтувати корону, але перед коронацією він захворів, тож його коронували легшою короною.

Наслідуючи приклад Едуарда VII, Георг V також вирішив одягти корону – в якій тоді встановили коштовні камені, які відтоді більше не виймали, зокрема десятки аквамаринів.

За словами експертки з дорогоцінних каменів Кім Рікс, цих каменів не було на оригінальній короні, однак вони здобули популярність серед членів королівської сім’ї та королівських ювелірів, таких як Фаберже, на межі століть.

Після цього корону одягав Георг VI, а останнім монархом, якого нею коронували, стала королева Єлизавета II.

Як бачите, передня і задня частини корони майже ідентичні.

Обід корони оздоблений хутром горностая - таке хутро вже давно стало символом статусу серед аристократії.

Найпростіший спосіб відрізнити передню частину корони від задньої - дорогоцінні камені різних кольорів, але в минулому з цим виникала плутанина.

Кажуть, що напередодні коронації батька королеви Георга VI на корону прив’язали червону бавовняну нитку, щоб було легше відрізнити передню частину від задньої, але її випадково зняли перед церемонією.

"Я вжив усіх заходів, щоб переконатися, що корону одягнуть правильно, але настоятель і архієпископ так багато нею жонглювали, що я так і не зрозумів, правильно її одягли чи ні", - писав пізніше король.

Хоча корону рідко можна побачити на публіці, вона може здатися знайомою.

Ви могли бачити стилізовану версію її характерного силуету на гербі на британських паспортах або логотипі королівської пошти на поштових скриньках і фургонах. А у твіттері при використанні хештегу, пов’язаного з коронацією, тепер автоматично з'являтиметься емодзі з короною.

Під час правління Єлизавети II корона Святого Едуарда була головним королівським символом. Проте Геральдична палата Британії вважає, що корона у логотипі та символі короля Чарльза III більше схожа на корону Тюдорів - від корони Святого Едуарда її відрізняє інша форма арок.

Але важливість корони Святого Едуарда для коронацій лишається незмінною.

"Ця корона, натхненна короною короля ХІ століття Едуарда Сповідника, надсилає чіткий сигнал про те, що монархія є стародавньою інституцією - і що вона тут надовго, - каже Трейсі Борман, авторка книги "Корона та скіпетр: нова історія британської монархії від Вільгельма Завойовника до Чарльза III".

Тож коронація 6 травня стане рідкісним шансом побачити справжню корону на публіці.

Після цього корона Святого Едуарда знову повернеться до Тауера, де чекатиме наступного короля.