Перешліть цю сторінку другові		Версія для друку

Неділя: 19:06 за Києвом: 24 хвилини

То була мить, якої британський політичний істеблішмент чекав давно.

Після місяців активних припущень шанований суддя лорд Гаттон нарешті приготувався оприлюднити його висновки не лише щодо обставин смерті доктора Келлі, а й щодо того, як поводилися перед його смертю британський уряд і Бі-Бі-Сі.

Доповіді лорда Гаттона чекали чотири місяці

Лорд Гаттон у багатьох деталях підсумовув події, які передували самогубству урядового експерта, він згадав зустріч Девіда Келлі з кореспондентом Бі-Бі-Сі Ендрю Ґілліґаном і сам репортаж пана Ґілліґана, який містив твердження, ніби канцелярія прем"єр-міністра перекрутила розвідувальні дані, щоб підсилити арґументи на користь війни.

Лорд Гаттон назвав такі твердження дуже серйозними звинуваченнями і висловив впевненість у тому, що доктор Келлі нічого подібного в розмові з журналістом не казав, і скритикував Бі-Бі-Сі за те, що ця інформація потрапила до ефіру:

"Я вважаю, що редакційна система, застосована Бі-Бі-Сі, була недосконалою в тому сенсі, що панові Ґілліґану дозволили передати свій репортаж о 6-ій годині 7 хвилин ранку, коли редактори не бачили тексту того, що він збирався сказати, і не подумали, чи варто це схвалити."

Критика лорда Гаттона на адресу уряду обмежилися тим, що міністерство оборони не поінформувало доктора Келлі про наміри прес-служби підтвердити його особу, якщо хтось із журналістів вгадає, хто є анонімним джерелом журналіста.

Оточення прем'єр-міністра Тоні Блера уникло критики чи звинувачень у звіті, який суддя Гаттон зачитував півтори години. Сам британський прем'єр невдовзі після оприлюднення звіту зробив переможну заяву у британському парламенті:

"Твердження про те, що я чи хтось інший обманув цю палату чи навмисне ввів в оману країну, сфальсифікувавши розвіддані про зброю масового знищення, саме по собі є справжньою брехнею... І я прошу просто, аби ті, хто робив і протягом усіх цих місяців повторював це твердження, тепер від нього повністю, відкрито і чітко відмовляються."

Британський прем'єр відчув свою перемогу

Всі думали, що йтиметься про важке випробовування для Тоні Блера, але, навпаки, прем'єр-міністр втримався на плаву і перебував у бойовому дусі. Майкл Ховард, провідник консерваторів, свою критику зосередив переважно на критиці уряду в доповіді лорда Хаттона, в якій він говорить про поведінку Кабінету міністрів стосовно доктора Келлі:

"Чи не здається вам, що існує різкий контраст між Девідом Келлі, відомими вченим та інспектором з озброєнь, який зробив так багато для країни, і політичною клікою міністрів та радників включно з особисто прем'єр-міністром, який був настілки зосереджений на війні з Бі-Бі-Сі, що присвятив надто мало уваги стану, в якому перебував вчений."

Пан Ховард також критикуав Бі-Бі-сі, заликавши уряд до запровадження незалежних регулючих механізмів в діяльності корпорації. Цей залик повторив також давній критик Бі-Бі-Сі Джерард Кауфман.

"Як Бі-Бі-Сі може і далі бути громадської мовною організацією, яка фінансується за рахунок податків, доки ці люди не підуть зі своїх посад та буде призначено новий режим?"

В той час як головний тиск було спрямовано на адресу Бі-Бі-Сі, поза лаштунками опозиційні політики бурмотіли про їхнє здивування з приводу відсутності потужної критики дій уряду, дехто нашіптував, що йдеться про справжню реабілітацію.

Водночас висловлювалось багато занепокоєння з приводу питання, яке багато хто вважав надто важливим - якість розвідувальної інформації з приводу Іраку, і тісні відносини, які розвинулись між урядом та підрозділами розвідки. Лорд Гаттон сказав, що це не входило в його повноваження. Тим часом провідник ліберально-демократичної партії Чарльз Кеннеді є одним з багатьох депутатів, які наполягають на проведенні додаткового розслідування:

"Чи існувало відповідне виправдання для того, щоб уряд вимагав підтримки палати громад, спираючись на те, що він зробив для того, щоб наші сили відбули на війну в Ірак без чіткої згоди на це ООН? На тлі відсутності фактів виялення зброї масового знищення, так як справи виглядають на цей день, рішення та оцінка цього питання: Ні!"

Звіт став підсумком тривалого і ретельного розслідування смерті урядового експерта, що була, як вважається, одним із наслідків запеклої чвари між британським урядом і Бі-Бі-Сі довкола урядових арґументів на користь війни в Іраку. Нагадаємо про те, як розгорталися події, що передували цьому надзвичайному розслідуванню:

За кожним словом на слуханнях стежила уся Британія

24 вересня 2002 року. Британський прем'єр-міністр з трибуни парламенту виголосив досьє свого уряду про загрозу, яку становив іракський лідер Саддам Хусейн. Тоні Блер тоді казав, що Саддам Хусейн має військові плани застосувати хімічні та біологічні озброєння, які можуть бути введені в дії впродовж 45 хвилин.

Це досьє ще більше розбурхало запеклі на той час дискусії в Британії щодо можливості збройного удару проти Іраку. Тоні Блер постав перед значним спротивом війні як ізсередини його власної партії лейбористів, так і з боку широкого загалу британської громадськості. Критика війни не вщухала протягом самої війни. Але боомбардування Багдада припинилися - і вже в травні в радіо-ефірі Бі-Бі-Сі вибухнула ще одна бомба - в репортажі кореспондента Ендрю Ґілліґана:

Журналіст, який назавжди увійшов в історію Бі-Бі-Сі

"Як нам повідомив один із чільних урядовців, причетних до укладення цього досьє, насправді уряд, напевне, знав, що ота цифра - 45 хвилин - не відповідає дійсності, ще до того, як вирішив включити її до тексту."

Оточення прем'єр-міністра було розлючене - і рішуче спростовувало будь-які припущення про те, що дані розвідки були перебільшені. Керівництво Бі-Бі-Сі відмовилося назвати джерело інформації в репортажі Ґілліґана. Тому полювання британських мас-медія за особою, яка розмовляла з кореспондентом, посилилося - як посилилася і словесна перепалка між Бі-Бі-Сі та Давнінґ стріт.

Доктор Девід Келлі - чільний науковець-радник уряду і колишній інспектор ООН з питань озброєнь у листі пояснив обставини своєї зустрічі з кореспондентом Бі-Бі-Сі. Витяги з того листа озвучує актор:

Науковець, який опинився в центрі скандалу

"Питання про 45 хвилин спливло в контексті іракської загрози, і я сказав, що не знаю, про що йдеться. Він поцікавився, для чого воно включене до досьє, і я відповів, що, ймовірно, для більшої переконливості. Озираючись назад, я, звісно, дуже жалкую, що розмовляв з Ендрю Ґілліґаном, хоча я й переконаний, що я не є основним джерелом його інформації."

Міністерство оборони оприлюднило заяву про те, що хтось із власної волі зізнався в зустрічі з журналістом Бі-Бі-Сі. Прізвища тієї особи в заяві не було названо, але вона містила деякі подробиці про кар'єру експерта. Частина британської преси почала гарячково вираховувати, хто може бути тією загадковою особою.

Урядова прес-служба отримала вказівку не називати прізвища журналістам, але коли хтось із них здогадається, то підтвердити, що здогадка правильна. Вже через лічені дні скромний вчений побачив свої фото на перших шпальтах усіх британських газет.

А ще через тиждень доктора Девіда Келлі викликали давати свідчення перед двома парламентськими комітетами, які розслідували підстави для війни. На слуханнях Дейвід Келлі і далі наполягав на тому, що не вважав себе джерелом повідомлення Бі-Бі-Сі. А під кінець тижня поширилася новина, яка вже справді всіх шокувала:

"У графстві Оксфордшир виявлено труп, що відповідає описові доктора Девіда Келлі, експерта з озброєнь міністерства оборони. тіло знайдено неподалік від дому вченого в Саусмурі."

Ще кількома днями пізніше Бі-Бі-Сі підтвердила, що доктор Келлі був єдиним джерелом репортажу Ендрю Ґілліґана. Уряд оголосив термінове розслідування, яке очолив один із найдосвідченіших британських суддів лорд Гаттон:

"Моє завдання наступне: терміново провести розслідування обставин смерті доктора Келлі

Після оприлюднення звiту першу офіційну заяву поширила й Бі-Бі-Сі. У відповідь на критику редакційної практики і безпосередньо керівництва Бі-Бі-Сі в оприлюдненому звіті лорда Хаттона подав у відставку голова Наглядової Ради Бі-Бі-Сі Ґевін Девіс, а потім і генеральний директор корпорації Ґреґ Дайк:

"Після відставки Ґевіна і моєї власної та вибачення, яке я оприлюднив від імені Бі-Бі-Сі учора, я сподіваюся, що під усім цим епізодом можна підвести риску. Упродовж усієї цієї справи моя єдина мета як генерального директора Бі-Бі-Сі була захищати редакційну незалежність та діяти в інтересах громадськості."

Новий виконувач обов'язків голова Наглядової ради Бі-Бі-Сі Річард Райдер заявив, що корпорація беззастережно вибачається за помилки в репортажі щодо іракського досьє:

"Від імені Бі-Бі-Сі я без жодних вагань беззастережно вибачаюся за наші помилки перед особами, чиї репутації ті помилки зачепили. Ми почали здійснювати масштабні реформи, зокрема, в журналістиці, редакційних процесах і навчанні нових співробітників."

Майже відразу після цієї заяви пред телекамерами виступив прем'єр-міністр Тоні Блер, який сказав, що вибачення Бі-Бі-Сі його вдовольнило, і він теж прагне поставити крапку в цілій справі. Британський прем'єр також наголосив на тому, що поважає незалежність Бі-Бі-Сі.

"Я вітаю заяву членів наглядової ради і хочу сказати одне: для мене це завжди була справа дуже серйозного звинувачення - звинувачення фальшивого, як з'ясував лорд Гаттон, - звинувачення, яке тепер знято. Це все, чого я прагнув, і хочу, щоб у вас не залишалися жодних сумнівів: я повністю поважаю незалежність Бі-Бі-Сі. Я не маю сумнівів у тому, що Бі-Бі-Сі і далі буде - як і повинна - не давати спокою урядові всіма відповідними засобами. Гадаю, те, що сталося, дозволяє нам підвести риску і рухатися вперед - нехай Бі-Бі-Сі свою роботу, а уряд робитиме свою."

Те, скільки незалежності вбереже Бі-Бі-Сі, стане зрозуміло вже через два роки, коли переглядатиметься королівська хартія корпорації. Британський уряд уже визнав, що звіт лорда Гаттона буде врахований при розгляді нового варіанту хартії. Отже, яке майбутнє очікує зараз Бі-Бі-Сі? Які можливі наслідків цих подій для репутації корпорації:

"Йдеться про цілковите руйнування чесності в повідомленнях Бі-Бі-Сі : від журналіста до редакторів, керівників та наглядової ради корпорації, яку я будь-коли бачив."

Міністр охорони здоров"я Джон Рід так підсумував оприлюднення доповіді лорда Гаттона. З якого боку б ви не дивились на це і незалежно від того, вважаєте ви або ні, що це було справедливо, ніхто не буде сперечатись з тим, що лорд Гаттон завдав нищівної критики на адресу Бі-Бі-Сі.

Репортаж Енді Ґілліґана про те, що уряд свідомо перебільшив загрозу зброї масового знищення Іраку як виправдання початку війни, було визнано безпідставним в той час як уряд, з точки зору лорда Гаттона, вийшов з цієї ситуації назаполямованим. Як каже Алістер Кемпбел колишній директор комунікацій в уряді Тоні Блера, покарання було цілком заслуженим. Він каже, що Бі-Бі-Сі має звернути на це увагу:

"Бі-Бі-Сі має для себе вирішити до яких заходів треба вдатись, що відновити свою честь та репутацію після такої потужної критики наглядової ради, менеджерів, провідних редакторів. Однак важливо також для всіх нас, щоб було відновлено репутацю Бі-Бі-Сі як провідної медіа-організації світу."

Таку точку зору поділяють не всі. Безумовно таку думку не поділяють багато працівників Бі-Бі-Сі в минулому і майбутньому. Род Лідл, колишній головний редактор програми "Тудей." Саме він брав на роботу журналіста Ендрю Ґілліґана, чий репортаж спричинив цілу суперечку.

"Гаттон помилився. Це не просто помилковий аналіз. Він повністю помилився. Ґіліґан мав цілковите право на одну помилку в інтерв'ю о шостій годині сім хвилин ранку. Йдеться про помилку, яку він не мусив робити. Треба було перевірити перед тим, як видати все в ефір. Однак з іншого боку, репортажі Ґілліґана були правильними впродовж вісімнадцяти передач. Йшлося про дуже хороші репортажі, і він мав рацію, коли виконував цю роботу."

На думку інших людей осуд Бі-Бі-Сі лордом Гаттоном ставить серйозні питання з приводу свободи слова у Великобританії. Говорить Джеремі Дір, генеральний секретар Національної спілки журналістів, який виступав у якості радника Ендрю Ґілліґана.

"Ми дуже занепокоєні, оскільки це може вплинути на джерела інформації, люди матимуть менше бажання говороти про корупцію чи несправедливість. Це вплине на журналістські розслідування. Журналісти можуть стати обережними з огляду на те, під яким тиском опинився Ендрю Ґілліґан та Бі-Бі-Сі. На наш погляд потенційно може йтись про дуже серйозні питання для свободи слова."

Іншу реакцію на допповідь лорда Гаттона подають британські газети. Кореспондленат Бі-Бі-Сі з питань засобів масової інфорамції Торін Дуґлас:

"Картина різнобарвана. Дехто говорить про реабілітацію, інші вважають доповідь однобокою. В той час як ще одна група наполягаєна тому. що Бі-Бі-Сі має навести порядок у власному помешканні, що йдеться про різку критику."

Але як доповідь лорда Хаттона може вплинути на міжнародну репутацію Бі-Бі-Сі. Анн Апелбаум, ведуча колонки в газеті "Вашингтон Пост" каже, що в США це підтвердить поширену думку про упередженість Бі-Бі-Сі у висвітленні війни в Іраку:

"Безумвоно питаня про те чи була Бі-Бі-Сі упередженою, і про те чи були упереджені інші європейські компанії, матиме тут певний резонанс. Під час війни багато людей говорило про те, що репортажі Бі-Бі-Сі відрізнялись не тільки від репортажів американських компаній, а від матеріалів інших телекомапній. Існувало відчуття, що Бі-Бі-Сі є одним з найбільш анти-воєнних мовників серед тих, які ми легко можемо впіймати по супутниковому телебаченню."

Однак доповідь лорда Хаттона в арабському світі, де багато людей виступали проти війни, очевидно зустрічають зовсім інакше. Говорить аналітик з близько-східних питань Ріме Аллаф:

"Я думаю, що арабська вулиця, звичайні араби подумають: як могло статись, що дуже відомий суддя, тобто той, хто має бути неупередженим, міг місяцями провадити розслідування, а потім дійти висновку, що уряд не можна звинувачувати, що звинувачувати треба тільки Бі-Бі-Сі."

В Європі, і особливо у Франції, Бі-Бі-Cі користується чудовою репутацією вже багато десятиліть. Як тут сприймуть доповідь Хаттона? Говорить кореспондент Бі-Бі-Сі у Парижі Каролайн Ваят:

"Я не думаю, що це піде на користь. Однак знову ж таки я думаю, що йдеться про особливий випадок. Французькі засоби масової інформації розглядають Бі-Бі-Сі як надійне джерело інформації. Я також не думаю, що йтиметься про довгострокову шкоду. Але водночас я вважаю, що зараз рано робити остаточні висновки."

Фраза про "редакційну незалежність" стала ключовою у реакції десятків британських журналістів на доповідь лорда Гаттона. Сер Бернар Інгем був прес-секретарем прем'єр-міністра Марґарет Тетчер, і він поділяє стурбованість багатьох, що наслідком доповіді Гаттона стане зменшення такої свободи:

"Кожен журналіст, який працює на Бі-Бі-Сі тепер буде зважувати кожне слово, яке він пише і якщо він не впевнений, то намагатиметься перестрахуватися. У громадськості лише підсилиться відчуття, що уряд знову отримав чергову перемогу у залякуванні чудового суспільного інституту яким є Бі-Бі-Сі. Я гадаю, що це дуже поганий день для Бі-Бі-Сі та для британських ЗМІ."

Збрегти цінності Бі-Бі-Сі можливо буде легше, якщо, за словами Грега Дайка, відбудеться остаточне закриття справи, яку розслідував Гаттон. Проте відкрити нову сторінку може виявитися не так легко. Тисячі журналістів Бі-Бі-Сі у Лондоні, Манчестері, Глазгоу та Кардіфі виступили з протестом і вийшли на знак незгоди з відставкою Грега Дайка з приміщень теле-радіоцентрів.

Через день після своєї відставки через критику редакційної політики Бі-Бі-Сі, що містилась у звіті лорда Гаттона, Грег Дайк дав зрозуміти, що далеко не всім задоволений у документі, який зняв майже всю провину з уряду. Промовляючи в інтерв"ю Бі-Бі-Сі, пан Дайк підтримав точку зору іншого аналітика про те, що розслідування лорда Гаттона було однобічним:

"Я - та інші у Бі-Бі-Сі - передовсім наша команда юристів - були дещо здивовані природою цього звіту і мені здається, що Стюарт Пурвіс, колишній виконавчий директор Ай-Ті-еН сказав у якійсь попередній програмі, що його дуже вражає той факт, що лорд Гаттон повірив всім урядовцям і нікому -- у Бі-Бі-Сі."

Відповідаючи на зауваження Грега Дайка, чільний урядовець лорд Фолкнер сказав в інтерв'ю БіБіСі, що корпорація має почерпнути важливий урок з доповіді Гаттона. Вiн відкинув припущення, що уряд намагатиметься втручатися у політику корпорації:

"Ніхто, а уряд - найменше, не хоче бачити нічого окрім незалежного Бі-Бі-Сі, і саме цього хочуть всі. Але лорд Гаттон провів дуже ретельне розслідування того, що сталось і я думаю, нам всім варто замислитись над тим, що йому вдалося встановити. Він дуже ретельно переглянув усі свідчення. Цей процес був, як, я переконаний, визнають усі, дуже справедливим."

Марк Байфорд - виконавчий генеральний директор Бі-Бі-Сі

Куди Бі-Бі-Сі прямувати тепер? У найближчому майбутньому виконуючий обов'язки Бі-Бі-Сі, колишній директор Всесвітньої служби корпорації Марк Байфорд має вирішити, як розвивати організацію далі:

"Я визнаю, що моїм завданням, як виконуючого обов'язки генерального директора Бі-Бі-Сі є визначення майбутнього корпорації у цей бурхливий період часу. Ми маємо вивчити докладно доповідь Гаттона, зробити висновки і запровадити відповідні заходи."

Такими заходами стануть, як вважається, внутрішні реформи Бі-Бі-Сі. Проте постають інші запитання. За статутом, Бі-Бі-Сі керує наглядова рада, яку призначає уряд, але яка не підпорядковується урядові. Саме ця рада покликана забезпечити незалежність редакційної політики корпорації і взяти на себе відповідальність за цю політику. Статут Бі-Бі-Сі вибігає у 2006 році, і уряд вже почав переглядати існуючу систему. Якщо наглядова рада не справилася з контролем, то, можливо, цю функцію передадуть комусь іншому? Міністр британського уряду з питань кульутури та ЗМІ Тесса Джавел каже, що засадничі принципи діяльності Бі-Бі-Сі не ставляться під сумнів:

"Бі-Бі-Сі є назалежною організацією за стутом і залишатиметься такою у майбутньому. Що важливо, то це аби Бі-Бі-Сі розвивалася далі і пильнувала свою незалежність. Я підтримую незалежність Бі-Бі-Сі і прем'єр-міністр також підтримує незалежну конституцію Бі-Бі-Сі. Ми гарантуємо, що переглянутий статут Бі-Бі-Сі матиме наслідком сильну корпорацію незалежну від уряду."

На третій день після своєї відставки колишній керівник Бі-Бі-Сі Грег Дайк визнав, що його змусили це зробити, він заявив, що колишній директор з громадських зв"язків в уряді Алестер Кемпбел намагався залякувати Бі-Бі-Сі, і також повідомив, що сам він писав до прем'єр-міністра Тоні Блера минулого березня у відповідь на його твердження, що Бі-Бі-Сі не вистачає балансу у повідомленнях про війну в Іраку.

Виконувач обов"язків генерального директора Бі-Бі-Сі Марк Байфорд пообіцяв захистити незалежність Бі-Бі-Сі від будь-якого тиску.

Пан Байфорд сказав також в інтерв'ю телебаченню Бі-Бі-Сі, що недостатньо подавати новину переважно правильно. Він сказав, що аудиторія Бі-Бі-Сі очікує, щоб вся її журналістика була точною, справедливою і збалансованою, і висловив упевненість, що Бі-Бі-Сі після всього цього стане лише сильнішою.