|
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
ООН: шанси на виживання у ХХІ сторіччі
Неділя: 19:06 за Києвом: 24 хвилини Якими мають бути Об'єднані Нації, якщо вони прагнуть залишитися на авансцені історії? Яких реформ вони мають зазнати? І якою мірою можуть вплинути на їхню подальшу долю уроки, винесені з іракської кризи? Про ці та інші питання і йдеться в програмі "Мікроскоп", яку підготував і подає Юрій Кушко. Насампочаток - висловлювання чільного представника ООН, і водночас письменника Шаші Тарура, який порівняв ту установу з кораблем, якому доля судила виконувати високу місію
Втім, чи не скидається таке твердження на зависоку самооцінку? І чи не задалеко воно від реальності, бо автор тут каже про шторми, коли, на погляд багатьох, корабель Об'єднаних Націй якщо й не розвалюється, то сидить на мілині? Згадаймо, у цьому цв'язку, ще одне висловлювання, цього разу -з промови генерального секретаря ООН Кофі Анана на відкритті 58-ї сесії Генасамблеї. Пан Анан визнав, що очолювана ним установа прийшла сьогодні до ситуації, подібної до тієї, що існувала на момент народження ООН
Як зазначає британський журнал "Prospect", установа, яка добре пасувала добі деколонізації, виявилася не надто придатною для доби існування зброї масового знищення та негідних режимів. Треба, однак, віддати належне представникам ООН - вони навіть не намагаються видавати їхню установу за ідеальну. Вже згаданий Шаші Тарура казав, що ООН ніколи не обіцяла раю на землі, вона лише прагнула запобігти створенню тут аду... У нову добу, як виглядає, цього вже недостатньо. Але що і як треба змінити в роботі велетенського механізму? Рут Веджвуд з Ради оборонної політики США вважає, що починати треба з механізмів гарантування безпеки і протидії загрозам: "Гадаю, Кофі Анан мав рацію, коли у своїй промові зазначив, що старі доктрини запобігання та стримування не є достатніми для того, щоби протистояти новим загрозам з боку терористичних угруповань чи ж негідних режимів, які володіють зброєю масового знищення...На мою думку, Рада Безпеки, якщо вона і надалі має намір залишатися на сцені, має стати набагато активнішою у протидії поширенню зброї масового знищення"
Попри те, що підтримання безпеки та протидія глобальним загрозам та викликам і становить головний напрямок діяльності ООН, тим не менш цим вона не обмежується. В полі зору цієї установи - боротьба з бідністю, охорона довколишнього середовища, протидія поширенню небезпечних хвороб на кшталт СНІДу, допомога біженцям і переміщенним особам, контроль за дотриманням прав людини тощо. Це й справді велетенський механізм, функціонування якого коштує міжнародній спільноті 5 мільярдів доларів на рік. Це навіть не один корабель, а радше - океанський флот, який потребує ремонту чи то пак - реформування. Втім, чи існує чіткий план щодо цього? Кореспондент ВВС у Нью-Йорку Том Кавер: "Звичайно ні. Це ж Об'єднані Нації, і тут існує стільки ж планів щодо реформування, скільки є країн-членів. Проблемою частково є те, що ми маємо справу з панічною - до певної міри - реакцією на неспроможність ООН вдадися до дій в Іраку. Інша проблема - у тому, що люди мають різні мотиви, коли йдеться про реформу тієї установи. Для когось це потрібно, аби нейтралізувати загрозу, яка, на їхню думку, походить від Сполучених Штатів. Інших непокоїть стан довіри до ООН на Близькому Сході, і зокрема той факт, що тут дедалі більше сприймають п'ятірку постійних членів Ради Безпеки як такий собі клуб білих заможних християн-західняків, які не можуть репрезентувати близькохідних регіон. А отже головна пропозиція, що побутує в кулуарах ООН, полягає у розширенні кола постійних членів Ради безпеки - можливо, за рахунок включення деяких країн, що розвиваються, чи країн на кшталт Японії чи Німеччини. Однак, знову ж таки, - жодних чітко визначених пропозицій наразі немає". |
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||