Анастасія Зануда Бі-Бі-Сі, Київ

“Тиждень” пише про те, що уряд відклав другу чергу рекапіталізації проблемних банків до президентських виборів, але припускає, що принаймні один банк із цього списку може бути взагалі ліквідовано.

“Власть денег” пише про те, що традиційно дешевих продуктів у серпні-вересні українці не отримають, тому що про це, як вважають автори часопису, потурбується погода та вітчизняні політики.

“Корреспондент” пише про те, що серед українського середнього класу набувають популярності служниці-філіпінки, яким програє український обслуговуючий персонал.

“Деньги” у редакційній статті пишуть про те, як українська економіка “накачується” друкованими грошима: “Мода на роздачу порожніх грошей дісталася і до Києва. У США президент підписав закон, згідно із яким покупцеві нової машини видається кілька тисяч доларів за готовність поміняти старе авто на нове. Український прем’єр обіцяла вкладникам гроші, забудовникам – іще гроші, і аграріям також дещо обіцяла. В принципі, експерти міжнародних фінансових організацій вважають, що стимулювати економіку під час кризи потрібно. Звичайно ж, грошима. От тільки способи стимулювання різняться. Якщо у США готівку на руки отримує населення, то в Україні – ті, хто знаходиться між громадянами та бюджетним касовим віконечком. Є і ще одна різниця: Європейський центробанк, Федеральна резервна система США, Банк Японії, і навіть Народний банк Китаю – всі вони друкують гроші, які охоче приймаються за кордонами відповідних країн. Гривню, наскільки ми пам’ятаємо, за межами України приймають хіба що на площі біля Київського вокзалу у Москві. Та й то, за курсом, який відчутно нижчий за київський. Тому, коли уряд погрожує видати чергові 15 мільярдів на розрахунки із вкладниками двох збанкрутілих банків, виникає резонне питання: скільки після цього коштуватиме долар в обмінних пунктах і як швидко зростатимуть ціни?” – пишуть “Деньги.”

Реальна зарплата в країні, згідно із офіційною статистикою, вже не дотягує до минулорічного середнього рівня десь близько 10%, чого не скажеш про харчі – вони аж ніяк не хочуть наближатися до рівня 2008 року. За даними того ж таки Держкомстату, у порівнянні із липнем минулого року вони зросли на 10%. "Власть денег"

“Тиждень” пише про те, що уряд відклав другу чергу рекапіталізації проблемних банків до президентських виборів, але припускає, що принаймні один банк із цього списку може бути взагалі ліквідовано: “Нацбанк продовжив на півроку мораторій на задоволення вимог кредиторів банків із тимчасовими адміністраціями – Західкомбанку, Національного кредиту, Надра, Укрпромбанку, а також щойно націоналізованого банку Київ. Схоже, що принаймні одну із цих фінустанов – Укрпромбанк – у січні 2010 року буде ліквідовано. Експерти вважають, що порятунок фінустанови обійдеться державі значно дорожче. Нагадаємо, 21 січня 2009 року на рахунках проблемного банку заблокували кошти 1 мільйона вкладників на загальну сму понад 7 мільярдів гривень. Активів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб – 4.5 мільярди гривень – не вистачить, щоб задовольнити вимоги всіх вкладників Укрпромбанку. Швидше за все, Кабмін та Нацбанк вдадуться до прямої емісії, аби повернути депозити через Ощадбанк,” – пише “Тиждень,” і припускає, що до такого стану банку призвела видача великих кредитів фірмам і підприємствам, пов’язаним із його власниками. Тимчасовий адміністратор банку Костянтин Раєвський також підтвердив виданню, що Укрпромбанк активно кредитував структури, пов’язані із його керівництвом.

“Власть денег” пише про те, що традиційно дешевих харчів у серпні-вересні українці не отримають, тому що про це, як вважають автори часопису, потурбувалася погода та вітчизняні політики: “Літо не виправдало очікувань. До невдоволення банками, дорожнечею відпочинку і беззмістовним базіканням чиновників додалося розчарування цінниками супермаркетів та базарів. А раніше влітку можна було суттєво зекономити на харчах. Реальна зарплата в країні, згідно із офіційною статистикою, вже не дотягує до минулорічного середнього рівня десь близько 10%, чого не скажеш про харчі – вони аж ніяк не хочуть наближатися до рівня 2008 року. За даними того ж таки Держкомстату, у порівнянні із липнем минулого року вони зросли на 10%,” – пише “Власть денег,” і прогнозує: якщо вже у серпні-вересні ціни на харчі не знизилися, як у попередні роки, то у подальшому варто очікувати тільки їх зростання.

“Корреспондент” пише про те, що серед українського середнього класу набувають популярності служниці-філіпінки, яким програє український обслуговуючий персонал: “Мода на хатній персонал із Азії у розпал кризи докотилася і до вітчизняного середнього класу, багато представників якого самі починали із “човникових” поїздок до Польщі та Туреччини, і торгували всяким крамом на базарах. Ставши заможними, і надивившись на покоївок-філіпінок у європейських готелях та у будинках московських друзів, де мешканки Південно-східної Азії так само довго, як і українки, - десять років, співвітчизники і самі вирішили стати роботодавцями для іноземців. Рекламні щити агенцій, які пропонують послуги філіппінок, - скрізь на трасі до Конча-Заспи,” – пише “Корреспондент,” і перелічує переваги філіппінок – роблять більше, отримують менше, і не розуміють ані української, ані російської.