Спроба вимагання грошей задля уникнення чергової газової кризи завершилася нічим – пише Економіст.

У шантажі все може залежати від правильно обраного моменту – розмірковує журнал. Уряди України і Росії тепер можуть поміркувати над цією тезою після того, як їм не вдалося «зідрати» мільярди євро з Євросоюзу задля того, аби убезпечити постачання газу до Європи наступної зими.

Якщо Україна і Росія хотіли заохотити ЄС диверсифікувати свою залежність від російського газу – робить висновок Економіст, то вони це зробили найкраще. Економіст

Завдяки рецесії та конкуренції дешевших постачальників попит на російський газ у Європі впав – пише Економіст. Крім того, зараз – літо. Тому зараз уряди та газові компанії на рідкість сміливі перед лицем погроз про припинення надходження газу.

Вони не піддалися тиску надати Україні величезну позику, яка, за словами урядів України та Росії, що безперестанку сперечаються між собою, потрібна для того, аби уникнути чергового газового конфлікту.

Треба почекати, аби побачити, чи зможе Європа й надалі залишатися рішучою з наближенням зими – розмірковує Економіст.

Російські посадовці, нагадує журнал, включно з прем’єром Путіним, заявляли, що Україні потрібно допомогти з оплатою російського газу і, що в України немає грошей, аби оплатити черговий місячний рахунок у липні.

Український прем’єр, Юлія Тимошенко, пише Економіст, також сказала ЄС, що Україні потрібно 5 мільярдів доларів, аби відвернути чергову газову кризу.

Проте, ціна на газ різко впала, коли Україна проводила переговори з посадовцями ЄС, МВФ та іншими установами 29 червня щодо покращення застарілої газової інфраструктури.

Згідно з джерелами, які цитує Економіст, тепер Україна хоче лише 2 млрд. доларів, аби пережити наступну зиму.

Чеська Республіка, яка півроку головувала в ЄС, розіслала нещодавно неофіційний документ, в якому закликає ігнорувати вимоги про гроші. У документі, як пише Економіст, мовиться, що європейські газові компанії мають контракти з Газпромом на закупівлю газу на кордоні ЄС і транзит через Україну вже включений у ціну за газ. Тому Газпром має виконати підписані контракти. Швеція, яка цього місяця, перебрала головування в ЄС, нібито, дотримується такої ж твердої позиції.

На тлі сумнівних протилежних заяв – пише Економіст – чітко можна говорити про таке:

Підземні українські сховища – мають значення тому, що, коли Україна використовує газ з них для внутрішніх потреб, як це було у січні, це перешкоджає експорту газу до Європи.

Друге, невелика жменька людей заробляють величезні гроші на україно-російській торгівлі газом, який тече трубами, не обладнаними лічильниками в обсягах і за ціною, яка є таємницею.

Третє, навіть надання Україні позики на закупівлю газу на зиму може бути недостатнім для відвернення кризи.

Україна цього року використала менше газу, ніж зобов’язувалася купити за контрактом. Згідно з умовами «бери, або плати», які діють в індустрії, Росія може виставити Україні рахунок за невикористаний газ. До жовтня цей рахунок може сягнути 3 млрд. доларів, які Україна може заявити, що вона не може їх заплатити.

Якщо коротко, то нова газова криза й надалі досить ймовірна, але знову Європа не знатиме, що за нею стоїть.

Якщо Україна і Росія хотіли заохотити ЄС диверсифікувати свою залежність від російського газу – робить висновок Економіст, то вони це зробили найкраще.