Роман Лебедь Бі-Бі-Сі, Київ

“Вони перекроять Конституцію, виберуть за нас президента і продовжать собі повноваження на два з половиною роки. В суботу вони узгодили стратегію спільних дій і текст нового Основного Закону. Причина росту взаємного потягу цих двох проста: неприємно високими виявилися ризики нинішньої президентської кампанії. Для Віктора Януковича проблемою може стати зустріч із будь-яким фіналістом другого туру, для Юлії Тимошенко не очікувано ускладнилася сама задача виходу в фінал. Задуманий устрій країни може різко обмежити простір демократії. А з іншого боку, якщо така ініціатива йде від двох найбільш популярних політичних сил в країні, то можливо демократія – це не те, що нині користується масовим попитом,” – пише газета.

А “Новая” газета зазначає, що нова парламентська більшість, окрім того, що знищить свободи громадян, ще й кине Україну до ніг Росії. На думку видання, саме керівництво тієї країни може надати гарантії збереження коаліції БЮТ і ПР. Справа не лише в тому, що в Тимошенко і Януковича місточки до Кремля. Росія може зв’язати їх україно-російськими проектами. Це можуть бути кредити, зовнішньополітичні гарантії і спільні проекти. З усіх цих напрямків з боку Росії вже є рух. Так, приміром, остаточно не відмовлено у наданні кредиту розміром 5 мільярдів доларів, заслуговує уваги проект створення зернового союзу Росії, України і Казахстану з часткою 25 відсотків на світовому ринку зерна, пише газета.

Але на думку “Новой”, Росія-гарант може стати шантажистом. І газові проекти обернуться захопленням української газотранспортної системи, а виділення кредитів – борговою ямою.

Для того щоб отримати відповідь на запитання «Чи відбудеться альянс між ПР і БЮТ?», потрібно зрозуміти, кого лідери цих двох політичних сил бояться більше — один одного чи Яценюка? Це запитання ставить «Дзеркало тижня». Якщо один одного, то ніяких об’єднань і змін Конституції в Україні в найближчий рік не буде, а будуть жорсткі й нещадні вибори, де ціна кожного голосу, у прямому і переносному значенні, буде дуже високою. При цьому немає жодних гарантій, що після президентських виборів перманентну політичну кризу, замішану на битві амбіцій і гаманців, буде приборкано. Якщо ж Янукович і Тимошенко вирішать, що Яценюк і хвиля альтернативних лідерів, яка набирає силу, є для них критично небезпечними, то ні всенародних президентських виборів, ні дострокових парламентських у найближчі роки в Україні не відбудеться. Країна покриється корою. І цілком зрозуміло, що це буде не кора головного мозку…

«Україна молода» публікує інтерв’ю із новопризначеною головою президентського секретаріату Вірою Ульянченко. Допомагати Вікторові Ющенкові — стихія пані Ульянченко. Вона крокує з ним іще з тих часів, коли нинішній Президент працював Прем’єр–міністром. У Кабінеті Міністрів, а пізніше — у штабі кандидата у президенти — Віра Іванівна допомагала Ющенкові з вирішенням організаційних питань, визначала його графік, розповідає видання. Зараз вона вважає, що треба зробити діяльність секретаріату більш публічною, більш ініціативною. Секретаріат має бути магнітом, який би притягував ідеї та людей, які підтримують позицію Президента. Бо, в основному, суспільство розділяє погляди Віктора Ющенка.

«День» пише про останній дзвінок, який днями пролунав для випускників українських шкіл. А фонд «Демократичні ініціативи» нещодавно провів соціологічне опитування цьогорічних випускників, які є майже ровесниками незалежності України. Результати на думку газети були досить цікавими. Так, більшість дітей хоче брати на себе відповідальність за своє життя: основними чинниками, від яких залежить їхнє життя, 72% випускників назвали подальшу освіту, 67% — стан здоров’я, 65% — силу характеру. У цих дітей — досить чітко сформована національна самоідентифікація, оскільки 91% з них назвалися громадянами України.

І також багато газет пишуть про Київський міжнародний кінофестиваль, який стартував в український столиці. “Сегодня” пише, що навіть репутація та досвід народного артиста Богдана Ступки, який є його директором, не застрахувала фестиваль від невдалого відкриття. Справжньою пасткою для гостей стала червона доріжка перед театром імені Івана Франка, де й відбувалося дійство. Нею підступно замаскували асфальтний бордюр, об який чоловіки, чортихаючись, спотикалися, і через який дами ризикували впасти вниз через висоту своїх каблуків.