Анастасія Зануда Бі-Бі-Сі, Київ

“Власть денег” у статті “Безголів’я” пише про небезпеки, пов’язані із ситуацією довкола керівництва Національного банку під час кризи:

“Національний банк остаточно втратив політичну незалежність. У головного банкіра здали нерви, і у війні прем’єра проти президента він відкрито перейшов на бік Віктора Ющенка. Це може коштувати Володимиру Стельмаху крісла. Втім, його дії на цій посаді, схоже, остаточно втомили не тільки банкірів і політиків, але і його самого.

Власне, чим іще можна пояснити те, що у розпал фінансової кризи голова НБУ дозволи собі спочатку тривале відрядження за кордон, а потім відпустку на невизначений термін? В принципі, бажання 70-річного чиновника провести якійсь час в Австрії можна зрозуміти. Якщо не враховувати, що саме у цей момент Національний банк втрачає залишки своєї незалежності,” – пише “Власть денег,” і намагається спрогнозувати, хто замінить Стельмаха на посаді голови НБУ, якщо, звісно, ця установа вціліє після запеклої політичної битви за неї.

“Тиждень” у статті “Банківський НАДРив” пише про те, що означає призначення до комерційного банку тимчасової адміністрації з Нацбанку, і до яких банків може бути застосовано цю процедуру:

“Запровадження тимчасової адміністрації НБУ вже у третій після Промінвестбанку та Національного стандарту (який також входив до групи ПІБу), вітчизняній фінансовій установі – Укрпромбанку, яке відбулося 21 січня, доволі знакове.

Річ у тім, що цей банк тримає першість серед усіх вітчизняних банків за показником депозитів населення у портфелі зобов’язань. Після запровадження тимчасової адміністрації зазвичай запроваджується шестимісячний мораторій на задоволення вимог кредитів. Тому клієнтам Укрпромбанку сьогодні не позаздриш: до кінця дії мораторію вони не матимуть змоги отримати свої вклади...Ситуація із Промівестбанком свідчить про те, що навіть після адміністрації НБУ можливі зміни на краще. Тепер у колишньому банку банкіра-патріота Матвієнка з’явилися російські і донецькі акціонери...

У Родовід Банку, де ще восени ситуація була переддефолтною, також з’явилися нові акціонери з групи ISTIL. Особливою є ситуація у Надра Банку, в тому числі і через політичні розбори навколо нього...До групи ризику сьогодні належать і кілька десятків українських банків, передусім, так звані “кишенькові,” такі як Столиця, Аркада і Полтава-банк, які обслуговували будівництво і пов’язану з ним іпотеку. Не переживуть кризи і більшість галузевих фінансових установ,” – попереджає “Тиждень.”

“Корреспондент” у статті “Пасив активів” пише про те, що понад половину українських підприємств цього року може очікувати дефолт, а відтак, багато з них можуть змінити власників: “Вітчизняний бізнес виявився заручником власних апетитів. Позичаючи багато і одразу, промисловці вирили собі яму корпоративного дефолту, у яку в 2009 році можуть потрапити більше половини підприємств. Погіршує ситуацію і перманентна девальвація національної валюти, яка у рази збільшила борги підприємств, які отримують свої доходи у гривнях.

У підсумку вал проблем може радикально змінити економічне обличчя країни. В українського бізнесу залишається тільки два шляхи – або сплачувати за рахунками, навіть віддаючи під заставу виробничі потужності, або ж домовлятися із кредиторами про реструктуризацію боргів. І перше, і друге означатиме для вітчизняних компаній відчуження майна,” – пише “Корреспондент,” і зазначає, що за підрахунками експертів, загальні зовнішні виплати цього року складуть 30 мільярдів доларів, із яких близько 27 мільярдів мають заплатити українські компаній та банки. Утім, ці ж експерти, опитані часописом, все ж таки упевнені, що українська економіка подолає цю кризу.

“Корреспондент” також розмірковує над тим, чи зможуть вітчизняні виробники скористатися надзвичайно сприятливою ситуацією, коли із падінням гривні з українського ринку поступово зникають імпортні товари: “Нищівне падіння гривні, зростання мита на ввезення товарів, і, як наслідок, зростання цін на ці товари, робить їх дедалі менш доступними для українських покупців, доходи яких скорочуються на очах. Оливи у полум’я додає і те, що торгівці не мають можливості отримати кредит, і закупити товар із відстрочкою платежу.

Всі ці проблеми відкривають широченні можливості для розвитку місцевого виробництва. Але не зважаючи на райдужні перспективи, які подарувало вітчизняним виробникам подорожчання імпорту, очікувати того, що тепер вони завалять вітчизняних покупців дешевими аналогами імпортної продукції, не варто. Більша частина місцевого виробництва зав’язана на імпортну сировину. Крім того, українські компанії мають величезні проблеми із виплатами валютних кредитів, які вони взяли раніше на розвиток бізнесу,” – пише “Кореспондент.”

“Деньги” у статті “Альтернатива? Є!” намагаються знайти позитиви у кризі і подають кілька ідей, як отримати додаткові доходи, якщо основний заробіток скорочується: “У період кризи багатьом доведеться шукати додаткові джерела заробітку. Фінансові консультанти радять розширити рамки сприйняття реальності і не комплексувати з приводу видів діяльності, яка приносить дохід. Адже це тимчасово. Мине кілька місяців, а може, і півроку – і все повернеться на криги своя.

Але безцінний досвід виживання у жорстких умовах залишиться на роки і додасть упевненості у собі. А можливо, нова справа виявиться не тільки “лівим” заробітком, але й справжнім покликанням. Візьміть чистий аркуш, і напишіть на ньому в один стовпчик список занять, які приносять вам задоволення. Справи, які зі школи вдавалися вам краще за інших – в другий. Те, що на ваш погляд, приносить гроші – у третій. Потім виберіть те, що потрапило у два, а краще – у всі три стовпчики,” – радять читачам автори часопису “Деньги.”