Роман Лебедь Бі-Бі-Сі, Київ

Такий взаємозв’язок видання встановило, проаналізувавши ситуацію в парламенті. З моменту реєстрації першого законопроекту про боротьбу з фінансовою кризою (Ксенії Ляпіної) та сьомого від Петра Симоненка, - минуло не так уже й багато часу – всього тиждень. Але за цей час офіційний курс гривні знизився з 4.98 за долар до позначки 5.35. А продаж американської валюти на міжбанківському ринку та в обмінних пунктах твердо котується навколо позначки 6 гривень за один “зелений”.

Видання пригадує 2004-2005 рік, коли під час виборів президента курс американської валюти так само зашкалював. Нацбанк тоді запровадив обмеження на зняття коштів з банкоматів протягом одного дня. Про інші запобіжні заходи НБУ населення практично нічого не знало, паніка припинилася, й ситуація на валютному ринку швидко стабілізувалася. НБУ тоді фактично керував Арсеній Яценюк.

Різницю між тим, як тоді подолали ріст курсу долара, і тим, як це роблять зараз, видання бачить в в правильності й швидкості реакції нинішнього голови правління НБУ 70-річного Володимира Стельмаха й 2004 року — 30-річного Арсенія Яценюка. Але й цей фізіологічний чинник, яким усе, на перший погляд, дуже просто пояснюється, при пильнішому розгляді не виявляється головним.

Причина кризи — неадекватна й неконсолідована позиція української влади, яка помітила світовий спад лише тоді, коли він підкрався вже до самої України, вважає “День”.

Наслідки світової рецесії в її гострій формі обвалу гривні вже давно були б подолані, якби українська влада дослухалася б до порад не губити добрий розвиток української економіки внутрішньою політикою, що зайшла в глухий кут. Адже в пошуках друзів і ворогів гривні українській владі потрібні не так економісти, як дзеркало.

А “Газета по-киевски” вважає, що нікому із “рятувальників” рятувати країну не вигідно. Йдеться про прийняття адекватного рішення щодо боротьби з фінансовою кризою, що, на думку видання, виглядає проблемою, яку майже неможливо вирішити. Схоже, ніби парламентарі побоюються, що після прийняття антикризових заходів їм доведеться таки йти на дострокові вибори.

На думку газети, особливо ця перспектива лякає представників БЮТ, адже прем’єру доведеться складати повноваження перед новообраним парламентом. В підсумку, законодавці віддають перевагу публічним клятва та обіцянкам, але вже десятий день не спроможні прийняти антикризовий закон.

По суті, всі ці антикризові пропозиції об’єднує те, що ні влада, ні жодна політична сила не готові закликати співгромадян затягнути паски і готуватися до погіршення ситуації, пише газета, і додає: власне, очікування може бути недовгим – політиканство перетворює Україну в одну з головних мішеней світової фінансової кризи.

Втім, “Сегодня” вважає, що прийняття президентського варіанту антикризових заходів цілком вірогідне, але після того, як домовляться про вибори. А до того депутати навряд чи візьмуться за кризу.

Законопроект від Ющенка дійсно досить-таки “прохідний”, вважає видання, тому що з нього виключили багато суперечливих пунктів, які були в пропозиція Тимошенко. Втім, варіант президента ґрунтується на необхідності отримання кредиту від МВФ, з чим погоджуються не всі. Головними його критиками є “регіонали”, яких цікавить, на яких умовах видають це кредит і на що його витратять.

“Бойова нічия” – під таким заголовком “Коммерсант-Украина” пише про те, що вчора закінчилася тяганина, пов’язана з указом президента про проведення позачергових парламентських виборів. Окружний адміністративний суд Києва на прохання депутатів від БЮТ закрив справу щодо протиправності указу голови держави, а Київський апеляційний адміністративний суд припинив розгляд скарги секретаріату президента на дії суду першої інстанції. І в секретаріаті, і в БЮТ рішення судів трактують на свою користь.

Приміром, депутати від Блоку Юлії Тимошенко стверджують, що суд поставив жирну крапку у питанні проведенні виборів, і можна констатувати, що їх не буде. Але представники президента вже 11 днів ігнорують всі засідання окружного адміністративного суду, заявляючи, що відповідно до указу Віктора Ющенка такого суду вже не існує.

Закриття провадження за позовом секретаріату президента Київським апеляційним адміністративним судом там розцінюють як прийняте на користь їх відомства, а БЮТ програв президентові справу про призначення позачергових виборів.

І кілька газет написали про заяву польського режисера Єжи Гоффмана та кількох його українських колег щодо порушень авторських прав. Режисер фільму “Вогнем і мечем” шокований тим, що права на цю стрічку в Україні намагалися віддати приватній фірмі, пише “Газета по-киевски”.

Справа дійшла до того, що український суд засумнівався в справжності підпису метра, яку довелося підтверджувати за допомогою посольства Польщі в Україні.

А “Коммерсант-Украина” пише, що режисери у порушення своїх авторських прав звинувачують міністерство культури і туризму, яке надає різним телекомпаніям можливість показувати їх фільми без виплати авторської винагороди.

У мінкульті заперечують – там кажуть, що суб’єкт авторських прав на фільми українських режисерів визначається ще радянським законодавством (вони були зняті в ті часи), а тоді майнові права на стрічки отримували кіностудії, які їх знімали. Щодо Єжи Гоффмана, то в мінкульті кажуть, що виплата йому гонорарів не входить до повноважень міністерства.