Роман Лебедь Бі-Бі-Сі, Київ

"Україна молода" пише, що напередодні лиха про можливий шторм офіційних повідомлень не було. Тому люди не були готові до стихії. Серед померлих - молода жінка, яка вже вдруге готувалася стати матір'ю, а її чотирирічний син знаходиться в реанімації.

Газета пише, що нині у Львові, як після війни. На вулицях і досі валяються потрощені рекламні щити, уламки дахів і дерева, вирвані з землі з корінням. А на Личаківському цвинтарі вітер швидкістю 30-35 метрів на секунду не лише поламав дерева, а й поперевертав пам'ятники. Без світла в області залишилося майже 1000 сіл та більша частина Львова.

Інші газети також пишуть, що саме ця трагедія поставила питання відповідальності та готовності суспільства, а головне, - держави до різного роду природних катаклізмів.

Тривога Леоніда Кравчука

"Моя тривога" - так назвав свого відкритого листа до керівників держави та політиків перший президент України Леонід Кравчук. Його текст публікує часопис "День".

"Сьогодні українська влада зайшла в глухий кут, з якого не бачить реального виходу. Всі гілки, всі структури влади знаходяться в глибокій політичній кризі, розпочалася відкрита війна за посадові крісла на владному Олімпі," - йдеться у листі.

Особливу відповідальність за ситуацію в країні Леонід Кравчук покладає на "помаранчеве" угруповання влади, яке, за його словами, думає лише про власні інтереси. Хоча перепало й опозиції. Перший президент України звинувачує її в агресивності, підкупі, обмані та популізмі.

В підсумку він робить висновок, що "влади в Україні практично не існує, влади, яку поважав би народ. Посадовці та бізнесмени живуть як хочуть, а переважна більшість людей - як можуть." В такій ситуації Леонід Кравчук радить політикам започаткувати поступову зміну бізнес-еліт, докорінно змінити виборчу систему, взяти за основу парламентсько-президентську форму правління та стати на шлях європейського вибору.

"Сегодня" пише, що міжнародні експерти занепокоєні проявами дискримінації стосовно українських громадян на пунктах пропуску країн-членів європейського союзу на кордоні з Україною. Спеціалісти кажуть, що дискримінація проявляється у надто прискіпливій перевірці документів, багажу та транспортних засобів, з українцями зверхньо спілкуються.

Також експерти стверджують, що громадяни України мають меншу кількість пропускних смуг для транспорту, ніж громадяни ЄС. За словами представника Центру міграційних досліджень Варшавського університету Єви Матейко, в ході моніторингу, окрім дискримінації, виявили також корупцію та затримки при перетинанні кордону українцями.

"Коммерсант-Украина" публікує статтю, в якій ідеться про намагання найбільших телеканалів оскаржити збільшення квот на українське мовлення. Індустріальний телевізійний комітет подав до суду позов з вимогою скасувати відповідне рішення Нацради з питань телебачення і радіомовлення.

В комітеті вважають, що Нацрада перевищила свої повноваження - квоту повинен встановлювати парламент. Голова останньої Віталій Шевченко здивований такою новиною. Він каже, що закон передбачає квоту не менше 75%, тому вимоги Нацради збільшити її до 85% і більше не суперечать закону. Юристи ж стверджують, що формально рішення Нацради носило рекомендувальний характер, тому шанси телекомпаній на перемогу в суді не великі.

Киянам покажуть "Містерію окупації". "Газета по-киевски" пише, що йдеться про скандально відомий фільм білоруського режисера Андрія Кукдієнка, який заборонили для демонстрації в Білорусі. Світова критика відгукується про стрічку як про "фільм-сенсацію", "кіно світового масштабу" та "найправдивіший фільм про білоруських партизанів". Дія відбувається в 1943 році у Західній Білорусі. Білоруси тут постають як народ, вимушений гинути у братовбивчій війні за чужі інтереси. Очевидно, саме через таке трактування президент країни Александр Лукашенко і відкликав дозвіл на прокат стрічки, не прийнявши альтернативного погляду, пише видання.