Юрій Бойко "поїхав у Москву перехоплювати ініціативу", пише ФТ

У статті повідомляється, що російська контрольована державою компанія Газпром заявила, що досягла угоди з Україною, що нинішній уряд у Києві проконтролює виплату 1 мільярду 300 мільйонів доларів боргу за російські газопостачання до 1 листопада, у такий спосіб уникнувши перерв у газопостачаннях.

Файненшл Таймс у цьому посилається на Дмітрія Медведєва - голову Газпрому і першого віце-прем'єра уряду Росії, який каже, що внаслідок переговорів з міністром енергетики України Юрієм Бойком було досягнуто угоди, як уникнути подібних проблем у майбутньому.

Часопис ділових кіл у цьому зв'язку додає, що попри запевнення російського посадовця, що Європа не постраждає від жодних перерв у газопостачаннях з Росії, загальна конфузія щодо самої природи угоди з Україною залишається і надалі. Дехто з оглядачів, згідно з ФТ, розглядають цю угоду лише як перший крок до розв'язання протистояння, яке загрожувало Європі у плані газопостачань.

ФТ також додає, що український міністр фінансів Микола Азаров висловив свої сумніви у сумі української заборгованості, що її оприлюднила Москва. Ба більше, ФТ пише, що президент Ющенко пішов навіть далі, заявивши, що Україна як держава не має жодних боргів перед російським Газпромом.

З іншого боку, Файненшл Таймс зазначає, що оглядачі вважають поспішний від'їзд українського міністра Бойка до Москви на переговори спробою проросійського уряду Віктора Януковича перебрати на себе ініціативу у переговорах з української заборгованості на той час як його позиція у Києві виявилась під загрозою з огляду на те, що його партія не спромоглася здобути більшість місць у Верховній Раді.

ФТ додає, що Єврокомісія у свою чергу запросила Україну і Росію на переговори до Брюсселя згодом цього місяця аби оговорити питання
безпеки енергопостачань.

Політика=бізнес

На цій самій шпальті ФТ подає ще низку матеріалів, що стосуються газопостачань і різноманітних моментів з ними пов'язаних. Так, у статті, що зветься "У Росії політика значить бізнес", зазначається, що нині у Росії всі політичні моменти постають у вигляді бізнесу, так само як і питання бізнесу є справою політичною. І у цьому випадку Газпром - державний монополіст - є чітким прикладом.

ФТ пише, що у цьому сенсі варто взяти перший-ліпший приклад - попередження Газпрома щодо суперечки з питання української заборгованості. Часопис тут зазначає, що ціле попередження з’явилося лише кілька днів по тому, як результати виборів в Україні вказали на те, що новий український уряд цілком може бути сформовано прозахідною коаліцією на заміну попередньому проросійському урядові.

І тут ФТ, посилаючись на слова речника Газпрому у тому, що компанія переслідує суто комерційні інтереси без жодного політичного підтексту, пропонує уявити на мить, що це справді так. За таких обставин, як пише ФТ, будь-яка компанія побажає одразу ж зібрати той борг, що його їй винні. Але тут постає запитання, хто саме дозволив, аби ця газова заборгованість Києва Москві сягнула велетенської позначки у більш як один мільярд доларів. І наступним запитанням буде, - чому цьому дозволили статися?

ФТ порівнює поведінку російського Газпрома з тактикою відомого з британських колоніальних часів "ґомбін-мена". У ірландській глибинці цей лихвар дозволяв, аби його клієнти влазили в великі борги з серйозними відсотками, які можна було лише сплатити, продавши лихвареві землю позичальників. Часопис нагадує про бажання Росії перебрати контроль над газопроводами, що йдуть через Білорусь та Україну до західної Європи.

Газпромові вдалося заволодіти п’ятдесятьма відсотками газопроводу, що йде тереном Білорусі, але він не спромігся зробити те саме у випадку України. Чи ж це і є остаточною причиною тактики Газпрома, запитує ФТ, нагадуючи, що український парламент прийняв закон, який забороняє продаж трубопроводів іноземцям.