Ольга Макарчук Бі-Бі-Сі, Київ

	Засідання ЦВК. Фото УНІАН

“День” пише: “Те, що Центральна виборча комісія рано чи пізно опиниться в епіцентрі політичного скандалу, було очевидно. Горезвісний квотний принцип — вісім людей від коаліції, а сім від опозиціонерів — мав вистрілити”, - зауважує видання і каже, що “грім прогримів” у п’ятницю, коли члени ЦВК від коаліції дружно відмовили всім 450 кандидатам від БЮТ у реєстрації через неправильне оформлення документів.

Видання переконане, що незалежно від правильності оформлення документів, Юлія Тимошенко скористалася ситуацією сповна задля підвищення свого рейтингу. Разом із тим, “День” вважає, що ситуація, що склалася, невигідна ані коаліції, ані колегам БЮТ по опозиції з “Нашої України-Народної Самооборони”:

“Чи вигідна Партії регіонів ця ситуація? Навряд чи. Прибирати таким чином головного політичного опонента безглуздо. “Нашій Україні” теж ніякої користі від цього немає. Мовляв, ще звинуватять у змові з “регіоналами”. Крім того, всі без винятку політичні сили, зокрема й НУ-НС, покірливо усунули недоліки, виявлені в документації. І лише БЮТ не бажає вшанувати ЦВК”, - дорікає газета “День”.

“Зациклились на БЮТі” – пише про ситуацію, що склалася, “Газета по-київськи”. Видання пише, що конфлікт навколо нереєстрації Блоку Юлії Тимошенко зіграв не останню роль під час учорашнього формування окружкомів, у якому, на переконання соціалістів, які подали відповідний позов до суду, не мали права брати участь “бютівці” та “нашоукраїнці”:

“Опозиція готова була до бою та зустрічних позовів, але члени ЦВК цього разу вирішили не псувати власний імідж і ухвалили рішення, керуючись здоровим глуздом, а не партійними інтригами. Окружкоми сформовано за участі і коаліційних партій, і опозиційних у пропорції 50 на 50. Можливо, позитивну роль в такому демократичному фіналі відіграв свіжий скандал зі списками БЮТ” – припускає “Газета по-київськи”.

“Комерсант Україна” у своїй статті “Президент брязкає зброєю” пише про виступ Віктора Ющенка на захист монополії на ринку озброєння, що випливає з його учорашнього призупинення постанови Кабміну щодо надання державній компанії “ТАСКО-екпорт” повноважень спецекспортера усіх видів озброєння та військової техніки. Видання нагадує, що наразі в Україні є лише одна компанія з аналогічними функціями – підпорядковане президентові підприємство “Укрспецекспорт”.

Президент уважає, що спроба Кабміну ввести на збройний ринок України ще одного гравця “суттєво ускладнює державний експортний контроль, створює передумови для витоку державної таємниці та порушення міжнародних зобов’язань України, що становить загрозу національній безпеці”, тож він оскаржив постанову в Конституційному Суді.

На тому тлі виник конфлікт між президентською стороною та Мінпромполітики, яке, на думку секретаріату президента, лобіює створення нової компанії. І попри те, що віце-прем’єр з питань національної безпеки та оборони Олександр Кузьмук переконаний, що “ТАСКО-експорт” не конкурент, а лише доповнення “Укрспецекспорту”, військовий оглядач Валентин Бадрак уважає, що своїм указом президент лише підтвердив, що уряд створював паралельну структуру торгівлі зброєю.

“Газета 24” у статті “Горе з розуму” розповідає про проблеми українських вундеркіндів – за твердженням видання, в Україні обдарованих дітей, зокрема – в царині точних наук, досить багато – для них навіть створено 66 шкіл-інтернатів, проте часто їм не вдається зберегти свою геніальність через несприяння тому суспільства.

Як розповів виданню кандидат психологічних наук Олександр Губенко, геніальність лише на 50% залежить від спадковості, проте решту визначає виховання. У вундеркіндів, які випереджають своїх однолітків за розвитком, є ціла низка психічних проблем, пов’язаних із тим, що вони помічають та аналізують більше від інших – через це в них у 7-8 разів частіше бувають психічні розлади.

До того ж, як пригадує колишній вундеркінд, львівський професор-нейрохірург Андрій Слюсарчук, який минулого року побив два світових рекорди з запам’ятовування цифр, в дитинстві його однолітків часто дратувала його освіченість.

Загалом “Газета 24” пише, що самореалізуватися майбутнім “ейнштейнам” та “ломоносовим” в Україні набагато складніше, ніж у деяких країнах за кордоном, тож, аби впоратися з проблемами геніальних дітей, уряд вирішив створити на базі Академії педагогічних наук Інститут обдарованої дитини.