Ольга Макарчук, Бі-Бі-Сі, Київ

	Герхард Шередер

Журналістка Ірина Сандул, яка спілкувалася з паном Шредером, пише що розмова відбувалася на тлі ускладнення взаємин екс-канцлера з пресою в зв"язку з його новою посадою в Росії: «Західні ЗМІ та політики звинуватили Шредера в тому, що він виступає прикриттям для легалізації російських активів. Але Шредер – міцний горішок і легко відбиває будь-які напади, не гублячи при цьому ані самовладання, ані знезброючої чарівності. А президент Росії Владімір Путін був і є другом та діловим партнером однієї з досі найбільш упливових фігур Західної Європи...» - пише «Кореспондент».

Разом із тим, як зауважує видання, Шредер відкинув чутки про те, що він буцімто отримував грошові «чеки від Путіна» - «Все, що я отримав від Путіна – це стакан горілки. Не пляшку – стакан» - запевняє в інтерв"ю «Кореспонденту» Герхард Шредер. Відповідаючи на запитання, чи рухається Україна демократичним шляхом, беручи до уваги політичну кризу, колишній канцлер Німеччини відповів так: «Всім здається, що Україна вже ніколи не піде недемократичним шляхом. І Україні не варто очікувати підтримки або порад від Заходу щодо того, у який бік їй рухатися і як розвиватися економічно, аби відповідати вимогам Євросоюзу». Разом із тим, Герхард Шредер уважає, що неправильно говорити про конкретну дату вступу Києва до ЄС, оскільки, мовляв, для євроінтеграції України потрібен час.

У статті “Мільярд у весільному кошику” журнал “Власть дєнєг” пише про ризики, з якими пов”язане раптове збільшення видаткової частини держбюджету на понад мільярд гривень. Виданню не вдалося дізнатися подробиць того, куди підуть ті кошти, проте експерти висловили переконання, що стрімкий характер їх виділення лише за місяць після збільшення видаткової частини бюджету свідчить про те, що, як пише “Власть дєнєг”, уряд воліє “задобрити виборців” і “доробити недороблене” перед перегонами. Видання застерігає щодо можливих ризиків:

“Намагаючись задобрити виборців, народні обранці зробили їм ведмежу послугу. Будь-яке крупне вливання в економіку може підбурити інфляцію. А таке, яке відбулося в червні – й поготів. Бо гроші будуть освоєні найближчими місяцями. Значна їх частина піде на збільшення зарплат бюджетникам, а зростання доходів населення – один із головних стимуляторів споживчих цін (серед іншого і травневе збільшення видатків бюджету на 4.8 мільярди гривень. До бюджетних вливань додасться вартість фінансування виборчих кампаній. Ці гроші теж підуть на оплату праці в галузях, задіяних в агітаційній пропаганді. Якщо скласти всі ці цифри, вийде, що в економіку досить стрімко ввіллється 10-14 мільярдів гривень. Досить суттєва сума, яка дозволяє щонайменше порушити питання про вірогідність інфляційних ризиків” – пише “Власть дєнєг”.

«Взяти висоту» - пише тижневик «Фокус», маючи на увазі забудовників, які у найближчі кілька років мають намір перетворити українську столицю на місто хмарочосів. Нині план будівництва висотних будівель у Києві до 2020 року розробляє Академія архітектури – зокрема, планується що вже за п"ять років лише на Лівому березі Києва з"явиться близько двох десятків таких споруд середньою висотою двісті метрів. Та попри заборону на спорудження хмарочосів у центрі, «Фокус» стверджує, що компанії-забудовники вже порушують норми та й саме керівництво міста, мовляв, лише сприяє появі високих споруд в історичному центрі Києва:

«У червні столичний мер Леонід Черновецький вкотре подбав про захист історико-культурного середовища Києва та заборонив забудову історичної частини міста висотними будівлями. Своїм розпорядженням мер не так обмежив будівництво в центральній частині міста, як узаконив його. Адже до останнього часу забудова історичної частини Києва обмежувалася правилами Генплану міста. Згідно з нормами документу, в центрі дозволялося будівництво споруд не вище 9-ти поверхів. Тоді як градоначальник фактично дозволив будівлі висотою до 25 поверхів, оскільки лише споруди вище цієї позначки уважаються в Україні висотними. Таким чином, мер підвищив дозволену поверховість будівель в історичній частині столиці майже втричі» - пише «Фокус».

«Фокус» зауважує, що на історичну свідомість забудовників розраховувати не доводиться – приміром, представник «Познякижитлобуду» взагалі запропонував з 10-ти тисяч київських будівель 19-го сторіччя залишити лише 200, оскільки інші, мовляв, не мають історичної цінності. З таким твердженням не згодні в Київському центрі охорони пам"яток історії та культури – там говорять, що будівлі 19-го сторіччя – це єдина історична спадщина Києва, оскільки від давнього міста фактично нічого не залишилося.

“Занепокоєння щодо краху” – так пише про економічні перспективи країн Східної Європи, які нещодавно приєдналися до Євросоюзу, британський часопис “Економіст”.

“Уявіть собі старі “драндулети”, якими впевнено, але нефахово керують, їдучи по гладкій дорозі в гарну погоду. Такою є економічна картина 10 країн Східної Європи, які віднедавна в ЄС. Якщо дорога стане вологою чи слизькою, погані гальма чи здуті шини спричинять аварію, і навіть вірогідно, що авто розіб”ється” – пише “Економіст”, зауважуючи, що найбільше занепокоєнь викликає Латвія, яка має колосальний поточний дефіцит бюджету, який становив 21% ВВП у 2006-му, що пов”язано з блискавичним зростанням споживчих настроїв та внутрішнього боргу, профінансованого головно банками з іноземними власниками. Попри те, що у травні МВФ видав попередження щодо необхідності зменшення фіскального навантаження, уряд Латвії, як пише “Економіст”, радше зацікавлений збирати врожай від двозначного зростання ВВП, аніж убезпечуватися від ризиків краху. Іншим кандидатом на економічну кризу “Економіст” називає Угорщину, яка теж може стати жертвою перегріву економіки.

“Як охолодити ситуацію? Країна може це зробити, цінуючи показник власного інтересу більше, ніж показники євро. Можна залучати закордонних робітників із таких країн, як Україна, аби зменшити зростання навантаження зарплатні. Але єдиним довготривалим рецептом є не їхати повільніше, а просто поладнати авто” – пише “Економіст”.