Адам Свейн, Донецьк

"Указ, оприлюднений президентом України Віктором Ющенком раніше цього місяця щодо розпуску парламенту і проведення передчасних виборів, є нічим не меншим аніж державним заколотом, який, можливо, було підтримано і підбурювано західними країнами.

Минулорічні вибори привели до влади Віктора Януковича на посаду прем’єра і голови коаліційного уряду - опонента пана Ющенка на підтасованих президентських виборах 2004 року, які привели до так званої Помаранчевої революції. Партія Ющенка - Наша Україна у той час коливалась від уряду до опозиції, тоді як близька соратниця президента під час Помаранчевої революції Юлія Тимошенко пішла в опозицію і виступала за нові вибори.

Для Ющенка спроба заколоту є способом здобути назад від парламенту деякі з втрачених владних повноважень. Адам Свейн

Складний розподіл владних повноважень який з усього цього постав призвів до боротьби за владу між урядом і президентом , яку уряд, підтримуваний парламентом почав був вигравати.

Тоді як Росія привітала нову домінантну позицію русофільського уряду, дехто на Заході побоювалися, що сильний парламент послабить прозахідну закордонну політику Ющенка. Для Ющенка спроба заколоту є способом здобути назад від парламенту деякі з втрачених владних повноважень. Для його західних прихильників це постає способом незворотного долучення України до західного геополітичного та геоекономічного простору.

Президент вирішив вдатися до такого ризикованого азартного плану з причини його внутрішньо-політичної слабкості. Навіть якщо Конституційний суд ухвалить рішення на його користь, передчасні парламентські вибори майже напевно призведуть до того, що його партія здобуде навіть менше парламентських місць порівняно до минулого року. Наша Україна з її неоліберальною та прозахідною позицією посіла лише доволі бліде третє місце, здобувши підтримку головно на заході та у центрі країни.

Якщо нові вибори відбулися б, найбільшою парламентською партією знов таки постала б знов Партія регіонів Януковича, яка здобула 32% підтримки минулого року головно у російськомовних регіонах сходу та півдня. З головних партій лише парламентський блок Юлії Тимошенко з його прагматичним популізмом та потужною прозахідною позицією може очікувати збільшення частки голосів.

Як не парадоксально - Ющенко повернувся до невдалого авторитарного стилю минулих років, поставивши під загрозу не лише власне але й ціле демократичне майбутнє його країни. І роблячи це він позбувся звання нащадка Помаранчевої революції, перетворивши Януковича на неочікуваного захисника української демократії. Адам Свейн

Відтоді як минулого літа було сформовано уряд Януковича, Україна розпочала бути творцем свого власного демократичного майбутнього.

Боротьба за владу стала випробуванням для права консолідувати державний апарат та політичну систему з тим аби надати повноваження сильному та ефективному урядові.

Все це супроводжувалося економічним бумом і прагматичною закордонною політикою яка поєднувала співпрацю з Росією з тіснішою інтеграцією з ЄС але не з непопулярним НАТО.

Консолідація державної та політичної системи є необхідною умовою не лише подальших політичних та економічних реформ але й також для України витримати економічний тиск і конкуренцію зі сходу та заходу.

Росія бажала б створити консорціум з Україною з тим, аби разом мати у власності і керувати мережею трубопроводів яка несе російський газ до ЄС, тоді як російський бізнес намагався придбати українські підприємства.

Зі свого боку, Захід хотів би аби Україна пристала на неоліберальні економічні реформи, вступила б до НАТО і поглибила зв’язки з ЄС як бастіон проти Росії, що набирає сили.

У разі як велика частина політичної та економічної еліти та й країна у цілому розглядали б передчасні вибори як незаконні та бойкотувала б їх, Ющенко та його поновлений союзник Тимошенко не зможуть домовитись щодо будь якої форми політичного компромісу, послаблюючи змогу України витримати зовнішній тиск. Комбіноване політичне та законне вирішення проблеми, що стало б на заваді необхідності проведення передчасних виборів цілком можливо може постати на видноколах.

Ющенко та Тимошенко, які очолювали вуличні протести під час Помаранчевої революції, перетворилися на контрреволюціонерів з намірами роздавити парламент, для обрання якого вони провели найсправедливіші на найвільніші вибори, що їх було здійснено в історії незалежної України.

Їхні західні прихильники з власним геополітичним порядком денним сподіваються, що жоден з цих двох не постане еквівалентом Бориса Єльцина і, що міжнародна спільнота не помітить неможливого перевтілення.

Як не парадоксально - Ющенко повернувся до невдалого авторитарного стилю минулих років, поставивши під загрозу не лише власне але й ціле демократичне майбутнє його країни. І роблячи це він позбувся звання нащадка Помаранчевої революції, перетворивши Януковича на неочікуваного захисника української демократії."