Ольга Бурда Бі-Бі-Сі, Київ

	Баба Параска знову у революційному вирі подій

Каже співак Святослав Вакарчук, чиє інтерв‘ю подає газета “День”.

Про нові та оновлені обличчя сучасної політики в огляді української преси.

Лідер групи «Океан Ельзи» Святослав Вакарчук займається не лише музикою. Український співак виявив громадянську позицію під час помаранчевої революції, виступаючи разом із своїми музикантами на українських майданах на підтримку демократичних перетворень у країні. Він є Послом доброї волі Програми розвитку ООН. Чи залишиться лідер популярної української групи осторонь нового протистояння, яке виникло в українському суспільстві після указу Президента про розпуск Верховної Ради?

— Я вважаю, що існує указ Президента, який потрібно виконувати. Якщо хтось має сумніви, то вже для цього відповідно передбачений розгляд у Конституційному Суді. Давайте, дочекаємось. А поки немає рішення, указ про дострокові вибори треба виконувати. Ось і вся оцінка.

— А чому, на вашу думку, в Україні дуже протилежні погляди щодо цього указу? І чи це не нагадує певним чином протистояння, яке було під час президентської кампанії 2004 року і парламентських виборів у березні минулого року.

— Мені здається, що не нагадує. Це зовсім інше протистояння. Тоді перший імпульс ішов від народу. Зараз перший імпульс іде від політиків. Тому це зовсім різна суть процесів, тобто ми сьогодні прийшли до ситуації, коли політична система в країні побудована таким чином, що сама себе заводить у глухий кут. Я би тут не шукав на сьогоднішній день виключно суб'єктивних причин, що мовляв негарний той чи інший політик. Уся система влади, яку ми в хаосі і цих різких голосуваннях і змінах побудували на сьогоднішній день, так чи інакше призводить до цугцвангу (цугцванг у шахах — коли будь-який хід веде до поразки. — Ред. ). А потрібно щось змінювати. І я думаю, що Указ Президента — це тільки перший етап до таких змін.

Але зміни політичної системи замало. Для глибоких перетворень потрібні абсолютно нові, в повному розумінні цього слова, політичні обличчя, «нове покоління політиків, для яких на першому місці буде стояти глобальний засадничий вибір України, і які на питання «Куди йде Україна» мають відповісти однозначно. І це буде ознакою зрілості нашої демократії в Україні.

— А скільки все-таки часу доведеться чекати на нові обличчя? Мабуть, на цих дострокових виборах їх ще не буде?

Рим не будувався за один день. І ми лише 15 років як маємо незалежність. І переживаємо етап становлення. Вже відразу хочемо за 15 років стати країною, яка має такі самі правила гри, що й країни із двохсот або столітніми демократіями. Це нереально. Ми й так все робимо семимильними кроками, і сподіваюсь, що процес буде йти своїм руслом».

Про одне з оновлених облич чинної влади пише «Газета по-київськи» у статті «Інший президент».

«Найбільше відкриття минулих тижнів, - це те, що ми раптом прокинулись у країні з абсолютно іншим президентом, - вважає автор статті Микола Поліщук, який аргументує свої враження так:

«До підписання указу про розпуск парламенту ми бачили людину, яка здавала позиції одну за одною, якій, здавалось би, цікавіше усамітнення від мирської метушні десь на пасіці, ніж всі ці розклади та інтриги. І ось в одну мить ми виявили, що нами править рішуча та вольова людина, яка вміє завдавати ударів у відповідь, розставляти кадри і яка врешті здатна на багатоходові комбінації і врешті на інтриги. Він вже говорить не загальними фразами, а зрозумілими для аудиторії реченнями з підметом та присудком.

Після такого майстер-класу політичного мистецтва, яке демонструє нам Віктор Андрійович, я навряд чи здивуюсь більше навіть якщо баба Параска раптом виявиться таємним теквондистом високого рівня посвячення і власноручно розжене весь «біло-блакитний мітинг на Майдані», - іронічно зауважує автор статті в «Газеті по-київськи», який вважає, що новим політичним обличчям президент Ющенко зобов‘язаний протилежному таборові та його «дружній допомозі».