Ольга Макарчук Бі-Бі-Сі, Київ

Видання нагадує про те, що в середу заступник голови фракції Партії Регіонів у парламенті Василь Кисельов заявив про наміри, вже в п”ятницю зареєструвати у Верховній Раді проект документу про одночасне проведення дострокових парламентських та президенстьких виборів.

"Комерсант" наголошує на невизначеності щодо того законодавчих підстав – мовляв, наразі невідомо, чи це буде проект постанови чи проект закону, оскільки на закон може бути накладене вето президента, проте з іншого боку за Конституцією такі рішення не ухвалюються постановою Ради, а мають бути ініціативою президента. Газета нагадує, що дострокові вибори парламенту та президента вже відбувалися в Україні 13 років тому і були викликані тривалими страйками шахтарів та економічною кризою в країні.

Про ініціативу регіоналів на першій шпальті пише й газета "День", яка у статті "Політична рулетка" зауважує: „Коаліція, крім бажання полякати опонентів з опозиції, взявши на озброєння їхні ж гасла про дострокові вибори і, таким чином, посягнувши на щойно створену «єдність», імовірно, може розраховувати також на невелику, але все ж таки вірогідність зробити виборчий дубль. Головний її козир — нинішні економічні успіхи.”

Поки ж, як уважають деякі експерти "Дня", шанси в „регіоналів” 50:50. „Виходить своєрідна «українська рулетка». Кожен, хто сьогодні хоче «заради понта» вистрілити виборчим «дуплетом», може сам смертельно програти” – зауважує "День" на ризикованості проведення дострокових виборів для політичних сил, які їх можуть ініціювати.

В іншій статті „Експансія трансгенів” на другій шпальті "Дня"" екологи твердять про беззахисність України перед генетично модифікованими продуктами. Видання нагадує, що штучно виведені рослини, які містять неприродну для себе генетичну комбінацію матеріалу, вперше з”явилися в світі наприкінці восьмидесятих, проте в Україні почали широко розповсюджуватися лише останні кілька років.

"День" цитує заступника голови Всеукраїнської екологічної ліги Тетяну Тимочко, яка каже, що за останнє десятиріччя площа, засіяна трансгенами, збільшилася на планеті в сорок разів, а минулого року лише посівні площі генетично модифікованих рапсу та сої в Україні значно перевищували мільйон гектарів.

„Ми б”ємо на сполох. Це означає, що український ринок перенасичений генетично модифікованою продукцією. З одного боку, використання її дозволяє вирішувати низку проблем у сільському господарстві. А з іншого боку, при використанні генетично модифікованих організмів треба гарантувати суспільству, що вони не завдаватимуть шкоди здоров’ю людини» - каже пані Тимочко.

Як пише "День", складністю для України є не лише відсутність інформації про вплив тих продуктів на здоров”я людини через відносно короткий термін їх використання, але й відсутність законодавчих актів, які б контролювали ввезення та використання генетично модифікованих продуктів.

Газета "Сєгодня" у статті „Наші дорогі!” наводить власний рейтинг найдорожчих українських спортсменів.

	Андрій Шевченко

До клубу мільйонерів, як твердить видання, наразі належить лише шість українських спортсменів – перше місце посідає футболіст Андрій Шевченко, який нині виступає за англійську „Челсі”, з приблизною зарплатнею понад тринадцять мільйонів доларів на рік, далі йде боксер-суперважковик Володимир Кличко, річні доходи якого втричі нижчі, після нього баскетболіст Віталій Потапенко, який грає за американську „Сакраменто Кінгс” і отримує майже чотири мільйони на рік.

"Сєгодня" зауважує, що при складанні рейтингу враховувала лише офіційну зарплатню та гонорари без доходів від реклами та власного бізнесу. Разом із тим, газета зауважує на тому, що такі дані оприлюднювати складно, оскільки лише в НБА та НХЛ та в тенісному спорті існують офіційні дані про прибутки спортсменів.

Із футболом, а надто українським, складніше через непрозорість та брак інформації. "Сєгодня" пише: „Темрява. Нею покрите все, що стосується зарплат українських футболістів, які виступають у нашому чемпіонаті. Ні для кого не секрет, що в Україні, як і в решті країн Європи, футбол – найбільш високооплачуваний вид спорту.

Інколи клуби називають суми, за які купують чи продають гравців. Проте жодного разу не називались суми їх зарплат.” Найбільш високооплачуваним в національному чемпіонаті досі був Анатолій Тимощук, який заробляв близько мільйона доларів на рік, а віднині подвоїть свої річні доходи після переходу до російського „Зеніта”. Найбльш неприбутковими в Україні видами спорту „Сєгодня” називає хокей, баскетбол, велоспорт, легку атлетику та лижні змагання.