Ольга Макарчук Бі-Бі-Сі, Київ

"Комерсант Україна" твердить, що тоді БЮТ та Наша Україна домовилися про розподіл керівних посад у парламенті та Кабміні, що, мовляв, свідчить про готовність президента підтримати ініціативи Юлії Тимошенко щодо розпуску парламенту.

Політичні сили мали разом блокувати роботу парламенту доти, доки уряд не надасть інформації щодо газових домовленостей із Росією та не ухвалить закон, який обмежує продаж та передачу в концесію магістральних трубопроводів. Проте наступного дня по тому частина "нашоукраїнців" не підтримала тих домовленостей і закинула лідерові фракції В'ячеславу Кириленку одноосібне ухвалення рішень.

Між тим, видання пише, що підписані домовленості нагадували щось більше, ніж просто спільні протидії передачі в управління Росії українських ГТС, – вони складалися з 117 сторінок, уривок тексту з яких цитує "Комерсант":

"Суб'єкти коаліції беруть участь у формуванні коаліційного уряду та розподілу посад незалежно від результатів чергових чи позачергових виборів на паритетних засадах (50/50). Виключення становлять лише чотири посади, які на п'ять років закріплюються за однією політичною силою. БЮТ отримує посаду прем'єр-міністра та першого заступника голови Верховної Ради, а Наша Україна – посади голови Верховної Ради та першого віце-прем'єра."

Газета між тим твердить, що й коаліція готується до дострокових виборів:

"В ситуації, що склалася, лідери антикризової коаліції обіймають двояку позицію. В офіційних заявах вони наполегливо відкидають можливість проведення дострокових виборів, при цьому активно готуються до того сценарію. Паралельно з публічною діяльністю, вповноважені особи коаліції, зокрема, окремі члени ПР та СПУ, ведуть активні переговори з тими представниками БЮТ і НУ, які сумніваються в тому, що в разі дострокових виборів вони потраплять до виборчих списків."

Більшість видань досліджує тему того, як "нашоукраїнця" Петра Порошенка не пустили до Росії.

У середу у ЗМІ з'явилася інформація про те, що депутата повернули додому в петербурзькому аеропорту Пулково. Деякі оглядачі стверджували, що причина тому – внесення пана Порошенка до так званого "чорного списку" як помста представникам "помаранчевого табору" за заборону в'їзду до України депутатів Держдуми Костянтина Затуліна та Володимира Жириновського.

З запитом щодо причини недопуску пана Порошенка МЗС звернулося до російських колег, проте досі підтвердження інформації про те, що він є персоною нон-грата, немає.

Разом із тим, близька до Партії Регіонів газета "Сєгодня" у статті під назвою "В росіян є список із двадцяти нев'їзних українців" цитує близького до кремлівських кіл українського політолога Михайла Погребинського, який саме це й стверджує.

Пан Погребинський каже, що Петро Порошенко став першою жертвою того списку випадково, але, мовляв, "таким чином Росія дала зрозуміти, що не терпітиме свавілля щодо своїх політичних діячів."

У разі ж, якщо Петра Порошенка не пустили до Росії невипадково, "Сєгодня" коментує це так:

"Якщо справді метою Росії було провчити Ющенка, то фігура для початку "уроку" була обрана вдало. Оскільки в Петра Порошенка великі бізнес-інтереси в Росії. По-перше, продукція корпорації "Рошен" обіймає доволі значну частину російських кондитерських виробів, насамперед – карамелі. Окрім того, "Рошену" належить кілька кондитерських заводів в Росії. По-друге, належна Порошенкові корпорація "Богдан" оголосила про намір побудувати автомобільний завод потужністю 165 тисяч автомобілів на рік в Нижньогородській області."

"Кому сало по долару?" – запитує "Газета по-київськи", яка з'ясувала, що стратегічний український продукт стрімко втрачає в ціні.

"Газета по-київськи" так занепокоєна тією тенденцією, що помістила її на першу шпальту – видання пройшлося київськими ринками і встановило, що сало там впало в ціні, і подекуди вдвічі – його пропонують за ціну від 5 до 10 гривень за кілограм, причому швидко скидають ціну, коли люди починають торгуватися. Як пише видання, "продавці не пов'язують подешевшання продукту ані з роком Свині, ані з дотриманням дієт. Мовляв, усі за такою ціною продають, та й нам доводиться", – цитує газета.

Здавалося б, ніби й радіти треба з подешевшання сала, проте "Газета по-київськи" запідозрила, що щось тут не так, та звернулася до управління цінової політики Київської держадміністрації. Проте й там нічого не довідалася, оскільки самому управлінню від початку року державна інспекція по контролю за цінами відмовляла в наданні інформації, через що нині управління має намір звернутися до Мінекономіки. За неофіційними ж даними, як пише видання, падіння цін спричинив сплеск нелегальної торгівлі імпортним м'ясом та салом.

Аби зробити сало, так би мовити, "твердою валютою", "Газета по-київськи" пропонує виміряти ним ціну основних продуктів – на кшталт того, як в Сполучених Штатах виміряють успішність економіки індексом гамбургера. Підрахувавши, газета вивела, що за кілограм "Лікарської" ковбаси можна нині запастися шістьма кілограмами сала, проте квадратний метр найдешевшого столичного житла є рівноцінним тисячі триста кілограмам сала.

"Це де ж стільки свиней взяти?" – побивається "Газета по-київськи".