Ольга Бурда, Бі-Бі-Сі, Київ

	Даються взнаки перші результати діяльності нового уряду

«За свої перші сто днів роботи уряд Віктора Януковича таки багато чого встиг. На думку колишнього міністра фінансів, лідера партії «Реформи і порядок» Віктора Пинзеника, Кабмін за цей час зробив щонайменше 11 важливих кроків. Щоправда, не в одному напрямі: лише один із них, вважає Пинзеник, зроблено вперед, тоді як десять - назад. Причому «вперед» - це ще не означає, що Україна справді просунулася в бік прогресу. Адже, як іронізує лідер ПРП, цей крок урядом було зроблено «вперед - назустріч своєму бізнесу».

Натомість дій, які відкидають Україну в економічному та соціальному розвитку назад, екс-міністр нарахував аж десяток: повернення до антисоціальної економічної політики; нарощування державного боргу та збільшення дефіциту Держбюджету на 2007 рік; збільшення податкового тиску; неповернення ПДВ експортерам; невиконання поточного бюджету; зростання інфляції; бездарна газова політика і зростання комунальних тарифів, удар по селу руйнівною політикою щодо сільськогосподарської галузі; погіршення інвестиційного клімату і, нарешті, розподіл державних коштів у ручному режимі».

Про «сто днів з Януковичем» пише і «Газета по-київськи», але вона акцентує увагу не на видимих досягненнях чи прорахунках, а на тому, що зазвичай приховано не лише від широкого загалу, а й від журналістського ока.

На відміну від Юлії Тимошенко, яка кілька разів збирала максимально широкий склад кабмінівського секретаріату, а також на відміну від Юрія Єханурова, який теж охоче спілкувався з колективами окремих підрозділів, Віктор Янукович, пише «Газета по-київськи», не відзначається публічністю. Чимало працівників секретаріату відверто зізнаються, що впродовж 100 днів жодного разу не бачили свого шефа наживо. Воно й не дивно, бо з перших днів повернення у владу команда Януковича обмежила його пересування урядовими коридорами. У вересні вперше за всю історію будівлі Кабміну (тобто, з 30-х років минулого століття), підходи до кабінета прем‘єра відгородили від загальних коридорів. Нова влада поставила пластикові перекриття та додаткові пости охорони безпосередньо біля сходів на 7 поверсі, через що чиновники із сусідніх до прем‘єрського кабінетів змушені спускатися сходами у протилежному кінці величезного кабмінівського приміщення.

З приходом Януковича, пише «Газета по-київськи», у приміщенні зросла щільність заселення чиновницьких кабінетів. Прем‘єр привів із собою нову команду, під яку створюються відділи і підрозділи. Меблі в кабінеті прем‘єра залишилися тими ж, що були за попередників. Лише холодильник замінили на більший, пише «Газета по-київськи».

«Газета по-українськи» подає анонс інтерв‘ю одного з найближчих соратників Віктора Ющенка Давида Жванії, якого в Україні зазвичай зараховують до кола «любих друзів».

Жванія вважає, що без Ющенка політична сила "Наша Україна" була б популярнішою. На думку народного депутата, найбільшою проблемою для "Нашої України" є позиція її почесного голови - Віктора Ющенка.

"Президент має визначитися. Його позиція якраз і є проблемою, - сказав Жванія. - Якщо він президент всієї країни, тоді “Наша Україна”- незалежна політична сила. А він не має бути її почесним головою. Партія знайде свою дорогу. Може стане навіть більш рейтинговою."

Газета «День», аналізуючи проміжні вибори в Америці, пише, що Буш опинився в ситуацiї Ющенка - "Американці проголосували за зміни".

	Республіканці осмислюють свою поразку

«Президент Джордж Буш зазнав поразки на проміжних виборах у США. Сам він не балотувався ні в сенатори, ні в конгресмени, але дуже активно брав участь у кампанії, підтримуючи представників Республіканської партії. Як Президент України Віктор Ющенко, глава американської адміністрації разом із Республіканською партією опинився в меншості в Палаті представників».

«День» цитує Юрія Щербака, екс-посла до США.

«Хотів би сказати, що демократи попсують кров президенту Бушу. І ще невідомо, у кого краща доля, у Президента Ющенка чи в президента Буша. Тому що радикальні демократи погрожували президенту Бушу імпічментом. Вони хочуть розслідувати справу війни в Іраку і довести, якщо президент обманював американську громадську думку, офіційні органи, в тому числі Конгрес, то це дуже серйозний злочин і це може вести за собою дуже тяжкі наслідки».