Теми огляду

• “Корреспондент” пише про “російський слід” у гальмуванні поступу України до членства у СОТ, а також про те, якими будуть наслідки обмежень на зерновому ринку України, запроваджених урядом.
• “Власть денег” у редакційній статті також звертається до теми активізації україно-російських стосунків, що традиційно співпадає із початком опалювального сезону.
• Після низки статей про стрімке зростання попиту на нові авто в Україні, одразу два часописи – “Експерт” та “Фокус” пишуть про зростання крадіжок авто.

“Кореспондент” подає дві статті щодо скандальних економічних тем минулого тижня, у яких часопис вбачає “російський слід.” Перша з них присвячена гальмуванню ухвалення законопроектів, потрібних для ступу до СОТ. На думку авторів “Корреспонденту”, уряд та керівництво Верховної ради заявляють про сприяння швидшому вступу України до СОТ, проте насправді – гальмують цей процес: “Заручини України із Світовою Організацією Торгівлі гальмуються прискореними темпами. Не зважаючи на те, що прем’єр Віктор Янукович днями заявляв про потребу якнайшвидшого ухвалення законопроектів із СОТ у парламенті, схоже, сам Кабмін і є винуватцем гальмування цього процесу. Законопроекти все ще перебувають у уряді на стадії підготовки...Справжню причину цього гальмування аналітики вбачають у впливі російського лобі,” – пише “Корреспондент”, і нагадує не тільки про те, чому росіяни зацікавлені у тому, аби випередити Україну на шляху до СОТ, але й про останній візит до Москви голови Верховної Ради Олександра Мороза. Саме російська преса у коментарях до цього візиту писала про те, що мова, зокрема, йшла і про “синхронізацію” дій Києва та Москви у питанні членства у Світовій Організації Торгівлі, що на практиці означає: Київ трохи випередив Москву, а отже, має пригальмувати – пише часопис, і припускає, що для цього в українського спікера є всі можливості: “Мороз заперечує, що у Москві обговорював питання одночасного вступу України та Росії до СОТ...Проте, обіймаючи посаду спікера, Мороз має достатньо можливостей, аби пригальмувати проходження потрібних законопроектів у парламенті.”

У статті “Битва за неврожай” “Корреспондент” також пише і про ситуацію на українському зерновому ринку після запровадження ліцензування, а згодом і квотування експорту зерна: “Не до жартів зараз, насамперед, експортерам. Від початку жовтня вони не можуть вивезти з України вже куплений ними врожай. Уряд абсолютно несподівано заборонив зернотрейдерами це робити, заявивши, що видаватиме спеціальні експортні ліцензії....Проте довгоочікуваних ліцензій ніхто не отримав. Посол США в Україні, Уїльям Тейлор зустрівся із українським міністром аграрної політики, і якомога чіткіше пояснив йому, де Україна, а де – СОТ...Мельник виявився не дуже вразливим, проте про всяк випадок уряд змінив тактику. 13 жовтня ліцензування було скасовано. Замість цього підлеглі Януковича вигадали запровадити квоти на експорт пшениці, ячменю, кукурудзи та жита. Прем’єр-міністр пояснив позицію уряду тим, що до квотування експорту зерна вдалися для того, аби уникнути повторення практики минулих рік, коли розпродавши зерно восени, Україна взимку мала купувати його удвічі дорожче,” – пише “Корреспондент”, і наводить приблизні суми збитків, що їх зазнають експортери – 1.5 мільйони доларів лише за перший тиждень жовтня, і по 400 тисяч доларів за кожен наступний день простою у портах контейнерів із зерном, не рахуючи поки що штрафні санкції за укладеними контрактами. За таких умов при зростанні цін на зерно на світових ринках, в Україні ці ціни стрімко падають, що не може не позначитися на доходах фермерських господарств, які цього року виростили непоганий врожай зерна. Автори часопису також розмірковують над тим, кому може бути вигідна така ситуація: “Спроби втримати ціни на хліб, а разом із ними і політичні рейтинги, обертаються величезними збитками та втратою світових ринків для українських фермерів та зернотрейдерів. Російські конкуренти мають бути задоволені,” – пише “Корреспондент”, і нагадує, що 70% експортних ринків російської та української сільськогосподарської продукції співпадають.

“Власть денег” у редакційній статті також пише про україно-російські стосунки, і доводить, що початок опалювального сезону – найкращий час скласти їм справжню ціну: “На вулиці похолоднішало – настав час знову любити Росію. Для цього у нас є перевірені роками професіонали. Виглядає, саме тому переговори з Газпромом про поставки газу на 2007 рік провадить не голова Нафтогазу, Володимир Шелудченко, а особисто міністр енергетики, Юрій Бойко. У нього склалися ніжні стосунки із північними сусідами ще з часів директорства на Лисичанському НПЗ, згодом проданому ТНК за його безпосередньої участі. За підсумками переговорів, проведених Бойко, стало зрозуміло, що вкрита темрявою фірма РосУкрЕнерго отримає режим максимального сприяння, а про анонсована було відмова від реверсу нафтопроводу Одеса-Броди відбудеться не так вже й швидко. А ще росіянам, швидше за все, віддадуть рештки державної власності у хімічній промисловості. Утім, справа навряд чи обмежиться цими дрібними, за великим рахунком, компліментами. Москва чекає відмови від пришвидшеного вступу до СОТ, припинення дискусій про НАТО, і відродження проекту під назвою Єдиний економічний простір. Ці презенти, очевидно, буде робити прем’єр Віктор Янукович. Він пообіцяв оголосити ціни на газ та обсяги поставок наступного року вже цього тижня – після відповідних консультацій...У зв’язку із всім цим вже вкотре спадає думка про те, що неправильно, все ж таки, святкувати український День Незалежності влітку. Його б десь у грудні-січні відзначати, коли країна з року в рік переживає приниження від запопадливості у стосунках із сусідом. Але ще мудріше було б призначити свято на 15 жовтня – початок опалювального сезону. Можливо тоді Юрію Бойко було б не дуже зручно розповідати журналістам , що навіть він змушений вдягати вдома теплі шкарпетки, а Тарас Чорновіл із меншим ентузіазмом ділився б порадами про корить роботи з документами під ковдрою.”

Після низки статей про стрімке зростання попиту на нові авто в Україні, одразу два часописи – “Експерт” та “Фокус” пишуть про зростання крадіжок авто. Обидва журнали подають статистику угонів авто в Україні – і в обох рейтингах перед ведуть новенькі “Лексуси”, хоча досить популярними залишаються крадіжки старих авто “на метал”, та авто середнього віку на запчастини. При цьому автори “Експерту” вважають, що головною причиною є тенденція до встановлення виробниками та продавцями авто типових, шаблонних протиугінних систем та сигналізації, під які підбираються типові високотехнологічні “відмички”. Часопис також пише про те, що нині в “угодному” бізнесі працюють висококваліфіковані програмісти, електронники, зв’язківці та навіть психологи, а потрібні для крадіжки авто знаряддя можна замовити в Інтернеті. Водночас “Фокус” подає розповідь колишнього професійного угонщика авт, статистику щодо того, звідки і коли більше крадуть автомобілів, а також наводить список знаменитостей, яких не оминула доля втратити своє авто через крадіжку.