Ольга Бурда, Бі-Бі-Сі, Київ

Рожева казка, чи крах ?

“Київ отримує ляпаса” – величезний заголовок на першій сторінці “Газети по-київськи”, яка пише, що для киян повернення до влади Януковича і компанії має особливий зміст: саме незабутній злет громадянської гідності більшості мешканців столиці не допустив у 2004 році наступника Кучми у президентське крісло.

Але автор статті вважає, що помаранчева влада, коронована Майданом, не знайшла переконливих слів ані для підприємців, ані для інтелектуалів, і не змогла продумати свої дії принаймні на пару кроків наперед, і саме це, пише “Газета по-київськи”, призвело до повернення до влади старої команди. І хоча більшість киян, опитаних кореспондентом газети, кажуть про розчарування в помаранчевій команді, не всі вважають це крахом. “Я не чекав рожевої казки, - каже менеджер Андрій. - І хлопці Ющенка, і команда Януковича абсолютно однакові – всі б‘ються за владу”.

Столиця і новий прем"єр

Про стосунки столиці і нового-старого прем‘єра можна прочитати і в «Газеті по-українськи», яка подає інтерв‘ю поета, політолога, депутата парламенту минулого скликання і колишнього радника Віктора Ющенка Володимира Цибулька.

Коментуючи повернення Януковича, він каже, що, на його думку, «у нинішній ситуації програли всі. Президент зберіг своїх кулуарних гравців, але втратив свого виборця."

З іншого боку, Ющенко створив нові правила політичної гри. Донецька фінансово-промислова група вже не буде поводитися так нахраписто. Вони зрозуміли, що столицю їм не взяти. А в нас той, хто володіє столицею — володіє Україною. У цьому сенсі донецькі усвідомлюють: у Києві потрібно шукати гідних партнерів і відповідно поводитися. Тому вони за будь-яку ціну прагнуть продемонструвати цивілізованість. Хоча, звичайно, яким би ти рашпілем не пиляв їм роги — вони все одно стирчатимуть», робить метафоричний висновок поет-політик-політолог.

Тимошенко - це страва, яку неможливо зіпсувати

Що стосується майбутнього Юлії Тимошенко, то, на думку Цибулька, « у неї нині розв’язані руки для походу в президенти. Усе залежатиме від того, чи встоїть бізнес, який біля неї. Чи не застосують проти нього весь пакет інструментів з епохи ”продвинутого кучмізму”. Те, що Тимошенко зраджена, ображена, викинута із великих розкладів, — це породжує суспільне співчуття. Щось на зразок як до Ющенка після отруєння. Тепер Тимошенко є мучеником за віру в Майдан і за народ.

Юлія Володимирівна зараз — це страва, зіпсувати яку неможливо. Навпаки, будь-які спроби додати перцю, або солі тільки поліпшують її смак. Ось такий поетичний вердикт від Володимира Цибулька в «Газеті по-українськи».

Тринадцятий щасливий

Знайти відповідь на питання, чого чекати від нового уряду намагається газета «День», яка опитала чимало експертів – політологів, науковців, економістів. Всі їхні відповіді зібрані під заголовком з одного слова .«Тринадцятий» - це порядкове число чергового уряду незалежної України, який випало очолити Януковичу за його другого пришестя до влади.

Один із експертів Володимир Співаковський , бізнесмен, учений, письменник розповів, чого він не чекає від цього уряду.

Серед понад двох десятків «Не чекаю» зокрема й такі.

Я не чекаю від цього уряду, що він зможе гарантувати права власності.

Я не чекаю від цього уряду, що він знайде в собі сили обмежити втручання державних органів у підприємницьку діяльність.

Я не чекаю від цього уряду, що він для встановлення балансу інтересів вчинить із бізнесом зважено. Якщо уряд поставить перед бізнесом завдання: повністю легалізувати виплати зарплат (це батіг), то бажано полегшити податковий прес (пряник).

Я не чекаю від цього уряду, що при ньому можна буде вільно писати в газетах, інтернеті та показувати по ТБ, що бажано (і що небажано).

Я не чекаю від цього уряду, що він перейматиметься новим поповненням якісних кадрів (справжніх фахівців) в економіку. Я не чекаю від цього уряду, що він запропонує суспільству ідею або мораль, і щоб над цим не сміялися.

Опозиція – це не істерика на політичній купині

Газета «Сільські вісті», яка є рупором українських соціалістів, що увійшли до антикризової коаліції, прискіпливо придивляється не до влади, а до опозиції і саме до Юлії Тимошенко, яка випустила чимало стріл по соціалістичному лідерові Олександрові Морозу і, зрозуміло, заслужила на таку ж таки суб‘єктивну відповідь від колишніх соратників. Народний депутат Іван Бокий, досліджуючи у своїй статті, схожій радше на памфлет, політичний феномен двох жінок Юлії Тимошенко та баби Параски (героїні помаранчевого майдану), звертається із закликом до ширшого кола українців «не стань, народе, бабою Параскою, або опозиція – це не істерика на політичній купині».