BBCUkrainian.com

"Україна бачить світле майбутнє на гірськолижних схилах" - під таким заголовком газета International Herald Tribune вмішує статтю про бум з обладнання гірськолижних курортів в українських Карпатах.

Там нині здійснюється, пише газета, один із найбільших інвестиційних проектів у світі в галузі гірськолижного туризму.

Що робить молода людина, випускник інституту в бідний районах карпатських гір, як перед ним відкривається життєва дорога? Продавати зібрані гриби, стоячи обабіч доріг - типова кар’єра, але це не те, чого прагнув Юрій Добровольський. Краще, подумав він, створити гірськолижний курорт.

Так само, пише International Herald Tribune, думали й кілька солідних інвесторів. З планами, розробленими в Канаді, швидкими лижними ліфтами з Австрії та стартовим капіталом у 125 мільйонів доларів курорт Буковель є найбільшим інвестиційним проектом у регіоні.

Газета пише, що в цій частині Івано-Франківської області будинки дерев’яні, а подекуди можна бачити підводу з кіньми.

Якщо інвестиційні плани на наступні кілька років буде реалізовано, Буковель стане одним із найбільших гірськолижних курортів світу, маючи змогу прийняти більше відвідувачів, аніж знані на весь світ мегакурорти Вістлер в Канаді чи Вейл в американському Колорадо.

Згідно з планами, до 2010 року має бути інвестовано мільярд доларів, і тоді курорт матиме 26 лижних підйомників і 120 кілометрів лижних трас, каже Юрій Добровольський, якому 31 рік. Аеропорт в Івано-Франківську також має бути розширений, аби мати змогу приймати міжнародні рейси.

International Herald Tribune пише, що Буковель, який розташований в сотнях кілометрів від найближчого значного міста з міжнародним сполученням, є в центрі регіону, який економічно стрімко розвивається і де зростає середній клас, спраглий зручностей. Газета цитує Дона Мурея, віце президента компанії Ecosign, яка одним з найбільших у світі проектувальників гірськолижних курортів і розробляла план Буковеля.

Він каже, що гірські лижі є чудовим індикатором того, що розвивається середній клас. Східна Європа та Китай - ось місця, де є нині зростання.

Дон Мурей додав, що Буковель - це, ймовірно, найбільший нині у світі гірськолижний курорт під забудовою. Богдан Лесюк, регіональний директор Приватбанку, який вів переговори про інвестування в 2002-му році, каже, що в регіоні є ніша не лише для туризму, а для цілого ринку, й інші бізнес-сфери процвітатимуть в разі напливу людей.

Тільки до кінця сезону в регіоні побуває 600 тисяч туристів. Газета пише, що економічна криза після розпаду СРСР важко вдарила по регіону. Скажімо, деревообробне підприємство в сусідній Ворохті закрилося десять років тому. Отже нинішній туристичний бум вітається місцевими людьми, наприклад, родиною Гередюків, яка нині винаймає дві кімнати для лижників і планує збудувати цілий будинок для гостей.

Багато місцевих людей планують продаж частини вже дуже дорогої землі і збудувати приватні готелі. В сусідній Коломиї, пише газета, Віталій Павлюк має невеликий приватний готель для тих, хто ладен доїздити до Буковеля 45 хвилин, але зате платить дешевше за готельні номери.

Нині пан Павлюк веде переговори з інвесторами щодо будівництва нового гірського готелю. Він сказав в інтерв’ю International Herald Tribune: "Зараз, коли я збудував перший готель, я хочу більшого. Нині все є можливим."

Від часу української помаранчевої революції в 2004-му році ... місцеві чиновники вже не турбують місцевих підприємців.

Інші погоджуються. Газета пише про сусідній курорт Драгобрат, який є найвищим в Україні. Вона цитує Юрія Бідного, власника одного з готелів, який поскаржився, що раніше не було відбою від прокуратури, міліції, пожежників. Усі робили часті інспекції, вимагаючи хабарів. International Herald Tribune зазначає: "Від часу української помаранчевої революції в 2004-му році місцеві чиновники вже не турбують місцевих підприємців».

International Herald Tribune пише також про Аркадія Мудранінця, який полишив кар’єру класичного музиканта в Ужгороді і поїхав до Буковеля працювати лижним інструктором. Він каже, що в регіоні потенційно можна збудувати 20 лижних курортів. Але він тужить і за музикою, тим більше, що ужгородський оркестр, який виконував класичну музику, розпався.

Газета цитує Аркадія Мудранінця: "Якби я мав багато грошей, я б відбудував оркестр в Ужгороді. Бо оркестр є ознакою гарного міста. Власне, ознаками є гарні дороги і гарні симфонічні оркестри. Коли ми будемо в країні мати гарні дороги і гарні симфонічні оркестри, тоді можна буде сказати, що Україна відбулася."