Газета “Комерсант-Україна” - чи не єдина із друкованих засобів масової інформації, хто встиг найповніше описати ситуацію довкола створення спільного підприємства між швейцарською компанією РосУкрЕнерго і українським Нафтогазом.

Питання, бути чи не бути тому СП, вирішувалося до ночі.

Вже пізно ввечорі Антимонопольний комітет України дав дозвіл на його створення, а вже в середу те підприємство мало би розпочати свою роботу.

“Укргазенерго видадуть під перше число”. Такий заголовок головної статті в газеті Комерсант-Україна, яка, посилаючись на власні джерела пише, що вчора голова Нафтогазу Олексій Івченко якомога довше зволікав з процедурою підписання угоди про створення СП, а тому обговорення подробиць тієї оборудки триватиме до ранку.

Поквапливість, з якою вчора уряд та антимонопольний комітет ухвалювали рішення, газета пояснює політичним чинником і нагадує, що першими домовилися про створення СП президенти України та Росії. І за непідтвердженою інформацією Комерсанта, саме Віктор Ющенко вчора сприяв якомога швидшому підписанню угоди.

Газово-нафтова тема з переходом у політичну і навіть у геополітичну присутня і в інших сьогоднішніх українських часописах.

Газета “День” вміщує на статтю викладача Кембріджського університету Олександра Еткінда. Той матеріал подається під рубрикою «погляд».

«Щоразу, заправляючи бензобак вашого компактного європейського авто або американського позашляховика, ви платите стільки ж грошей, скільки російський шкільний вчитель заробляє на місяць. І щоразу, коли ви платите, ви фінансово підтримуєте архаїчний і неефективний режим, що вважає своїм основним продуктом енергію, а не інформацію».

І вже із другого речення читач розуміє, про який саме неефективний режим ідеться.

«У 2006 році Росія головує у «великій вісімці», і почала вона цей рік із газової війни проти України. Володіючи майже абсолютною монополією на поставку газу, Росія вирішила, що має право диктувати ціни. І хоч сучасна економіка покладається не на монополії, а на конкуренцію, країни «великої вісімки», які залежать від поставок газу, нафти та від багатонаціональних компаній, вимушені вислуховувати багато просторікувань свого теперішнього голови Володимира Путіна».

Однак, за прогнозами поважного автора газети День, «самовпевненість російських правителів може переповнити чашу терпіння Заходу. Джерела енергії, альтернативні російським, не є єдиним способом зниження цін. Світова спільнота давно вже виробила способи зниження споживання товарів, що приносять шкоду. Елегантні дами, наприклад, більше не купують шуб із натурального хутра. Багато європейців і американців залюбки платять великі гроші за раніше недорогу каву в ім’я дотримання принципів «справедливої торгівлі».

Чи може такий самий підхід застосовуватися й до газу в вашій плиті? Століття тому ідея деколонізації звучала так само безглуздо. Але суспільна самосвідомість така ж важлива сьогодні, як і раніше» - пише газета «День».

“Україна молода” подає сьогодні цікаву розмову з відомим російським правозахисником Сергієм Ковальовим, який вважає, що у газовій історії для Росії головним був політичний тиск на Україну.

Сергій Ковальов у своїх висновках ще більш безжалісний до путінської Росії, аніж Кембріджський професор.

За висновками роісйського правозахисника, українська помаранчева революція “страшенно налякала всю російську владу, підштовхнула її до твердіших кроків у напрямку будівництва особливої форми тоталітаризму, якої не існувало раніше на «радянських просторах».

"Кремль чудово розуміє: ГУЛАГ неможливо відновити, неможливо відтворити органи державної цензури. А щоб обійтися без усього цього, потрібно розбудити внутрішнього цензора в кожному громадяниновi. Російська влада зайнялася «масовою педагогікою» у масштабах країни. Справу зроблено, питання цензури вже не турбує. Фактично, у нас немає незалежних засобів масової інформації. І навіть наше «найхоробріше» «Ехо Москви» теж ходить по краєчку. Журналісти знають, за яку рису не можна заступати. Результат — вибудувана система слухняних і керованих ЗМІ, є також слухняне правосуддя..."

"Мене засмучує усвідомлення того", - каже Сергій Ковальов в інтервю Україні молодій, - "що в Росії наразі неможлива революція, схожа на українську. Повторний прорив Росії до свободи — після дуже різкого, небаченого відступу від демократії, після фактичного відновлення поліцейської держави — відкладається надовго. Думаю, значно далі від 2008 року".

Багато російської теми і в інших сьогоднішніх газетах ще й тому, що сьогодні першому російському президентові Борису Єльцину виповнюється 75 років.

Газета «Факти» пише, що жоден із політиків сучасної Росії не може похвалитися такою яскравою біографією. І, можливо, тому одні вважають його батьком пострадянської демократії, інші називають не інакше, як «царем Борисом», пишуть «Факти».

«Газета по-київськи» присвячує Борису Єльцину аж дві перших сторінки під заголовком «Наш спільний Єльцин». За висновком газети, він українцям був набагато ближчим, аніж його наступник. За словами російського політолога Бєлковського, Єльцин не зовсім щирий, коли говорить про радість від того, що його вибір випав на Путіна. У приватних розмовах, каже Бєлковський, Єльцин відгукується про свого наступника не найкращими словами. І хоч, за версією російського політолога, екс-президент зазвичай практично не вживає ненормативної лексики, у розмовах про чинного російського лідера частенько послуговується саме нею.

«Газета по-київськи» подає також цікавий аналітичний матеріал під заголовком «Чотири помилки олігарха», в якому автор шукає відповідь на питання «Чому промислово-фінансова імперія Віктора Пінчука розпадається на очах.

«Україна молода» подає також інтерв'ю з головним українським міліціонером Юрієм Луценком.

І в цьому ж числі часопису - цікавий матеріал про дітей-індиго. Деякі українські парапсихологи слідом за іноземними колегами стверджують, що «діти індиго — це люди, які від народження мають особливі здібності, наприклад, можуть бачити енергетичне поле людини, так звану ауру, володіють даром передбачення, їм дуже легко даються іноземні мови, вони надзвичайно талановиті — співають, малюють, пишуть вірші, танцюють, підбирають мелодії на музичних інструментах та багато всього іншого. Більше того, люди, які вірять у те, що діти індиго справді існують, а не є новітнім міфом сучасного світу, кажуть, що в деяких з цих дітей змінено генний код. При цьому діти зі зміненим кодом мають імунітет проти раку, СНІДу та інших важких та практично невиліковних на сьогодні хвороб. Олена Мазур, голова правління Київського просвітницько-миротворчого цетру, стверджує, що, за даними досліджень "іноземних спеціалістів", людей зі зміненим генетичним кодом зараз є близько одного відсотка від усього населення землі. І їх число постiйно збільшується», пише «Україна молода».

Конвенційна наука не підтверджує таких теорій. Науково не доведено існування таких речей, як аура, а всі відомі фото- та відеозйомки "аур" внаслідок аналізів було визнано підробками.