Пташиний грип у Криму

У зв'язку з подіями в Криму, де в суботу на території трьох районів в ході обстеження зафіксовано падіж двох тисяч голів домашньої птиці внаслідок пташиного грипу, у пресі вміщено чимало повідомлень з місць і застережень.

"Газета по-киевски" під промовистим заголовком “Кримське птахівництво – боєготовність номер один плюс вакцинація всього поголів'я” розповідає про те, що на всіх 17 підприємствах півострова, які займаються виробництвом продукції з птиці, запроваджені жорсткі заходи для боротьби з пташиним грипом. Насамперед це дезинфекція приміщень, вакцинація молодняка, моніторинг кормів.

Газета повідомляє про те , що у Миколаївській області основними профілактичними заходами, які проводяться щоденно, є відстріл диких птахів і проведення аналізів у ветеринарних лабораторіях.

А в Одеській області, повідомляє чосопис, південно-західні райони якої найбільш близько були по сусідству з “румунськими” джерелами пташиного грипу, спеціальні мобільні групи щотижнево виїжджають в ці райони з тим, аби на місці перевірити готовність ветеринарів, прикордонників і митників не допустити проникнення джерел пташиного грипу.

В Криму, нагадують часописи, указом президента в кількох районах півострова було запроваджено надзвичайний стан для боротьби з пташиним грипом. Тут працює урядова комісія на чолі з міністром з надзвичайних ситуацій Віктором Балогою.

Микола Мельниченко в генпрокуратурі

"Дзеркало тижня" повертається до теми перебування в Україні колишнього охоронця президента Кучми Миколи Мельниченка. Сьогодні він має прибути до генеральної прокуратури.

Часопис посилається на висловлоювання екс-полковника ФСБ Росії Александра Літвіненка, який отримав політичний притулок у Великій Британії. Він вважає, що пан Мельниченко не має шукати для себе недоторканості і якщо він, мовляв, хоче притягти Кучму і його соратників до відповідальності і покарати за здійснені злочини, то головне, чого він має вимагати від держави і суспільства – це забезпечити йому справедливий суд.

Оксана Забужко про українську культуру

Це й же часопис друкує роздуми письменниці Оскани Забужко щодо президенських слухань, які відбулися на тому тижні у Києві “Виклики, народжені свободою”.

Пані Забужко нагадує, що нова влада отримала країну, яка перебувала на порозі гуманітарної катастрофи. І, на жаль, як стверджує авторка, досі цього не усвідомила. За всі роки незалежності, за словами пані Забужуко, Україна так і не виробили самостійну політику в гуманітарній сфері – ні інформаційну, ні культурну.

Українській пострадянській політичній еліті ніхто не сказав, що ця сфера в незалежній країні відноситься до таких першочергових державних пріоритетів, як і політики економічна, фіскальна чи зовнішня. Майже повністю, за твердженнями письменниці, був відданий східному сусіду національний книжковий і кіноринок. А відтак Україна випала з когорти як кіноматографічних, так і книжкових націй Європи.

Такий стан справ у світовій практиці називається культурниим колоніалізмом. Мільйони українських громадян коритиуються в кращому випадку другої свіжості духовним паєм з сусіднього столу, а в гіршому - взагалі фізично позбавлені доступу до будь яких духовних цінностей.

Найбільша загроза культурного колоніалізму, як вважає Оксана Забужко, не зовнішня , а внутрішня, адже в таких умовах, мовляв, не можлива ні національна консолідація , ні остаточне формування політичної нації.

Київ на конкурсі європейських столиць

Між тим "Столичка" повідомляє про рішення уряду підтримати ініціативу київської влади взяти участь у міжнародному конкурсі Європейська культурна столиця 2010.

В уряді пообіцяли сприяти Києву на переговорах про підтримку української столиці з боку впливових кіл Євросоюзу.

Конкурс Європейська столиця буде останнім, в якому зможуть взяти участь міста Європи, які перебувають за межами ЄС.