Президент Путін намагається применшити проблеми Росії з ЄС

Файненшл Таймс пише, що напередодні саміту ЄС – Росія у Лондоні президент Путін намагався приховати напруженість у взаєминах між двома сторонами.

Піском у дипломатичній машині газета називає суперечності довкола країн Балтії та України.

Файненшл Таймс пише, що усе затьмарює саме злість Кремля, спричинена Помаранчевою революцією, коли Москва звинуватила втручання Заходу і зокрема ЄС, щоб перешкодити просуванню до президентської посади російського кандидата.

Газета наводить слова московського аналітика, який каже, що після подій в Україні Кремль вважає ЄС експансіоністською імперією нового типу, з якою президент Путін намагається поводитися стримано та співпрацювати.

Прикладом інших проблем названо провал переговорів про кордони Росії з Латвією і Естонією.

Файненшл Таймс нагадує, що Москва була розлючена рішенням Литви й Естонії бойкотувати святкування 60-ї річниці завершення Другої світової війни та критикою країнами Балтії російської окупації тих держав по війні.

Інший аналітик, слова якого наводить Файненшл Таймс, сказав, що Росія відмовилася від своєї ідеї інтеграції з Заходом, що витала на початку 90-х років.

Туреччина - на європейському шляху.

Таймс у редакційній вітає британського міністра закордонних справ Джека Стро з досягненням згоди стосовно початку переговорів про членство Туреччини в ЄС.

На думку газети це врятувало британське президентство в організації від забуття, а сам Європейський Союз відійшов від загрози загрузнути в кризі тотожності.

Таймс зауважує, що зараз точно не гарантовано, що Туреччина стане членом ЄС, але гарантовано, що Євросоюз зможе застосувати свій найкращий талант – трансформовувати колишні репресивні режими.

„Позбавити Туреччину шансу на членство в ЄС було б зрадою її реформістів.”

Індепендент на першій шпальті обводить Туреччину новим європейським кордоном - блакитною смугою з золотими зірками і пише, що зі вступом тієї країни до ЄС сусідами Євросоюзу стануть Сирія, Ірак, Іран, Вірменія та Грузія.

Газета стверджує, що подальше зближення Туреччини з Європою перекроїть кордони мусульманського світу.

„Рішення в Люксембурзі є апогеєм сподвижництва Кемаля Ататюрка, який створив свою країну на руїнах імперії із завданням вибудувати її сучасною, світською і європейською державою.”

Індепендент пише, що попри європейські прагнення багато впливових турків запитують себе чи дійсно Європа хоче Туреччини і чи Туреччині дійсно потрібна Європа. Багатьох образило те як відбувалися дебати у ЄС і які лунали аргументи, зокрема у Франції та в Австрії.