Сінкевич твердить, що марнування історичних можливостей вже впродовж тривалого часу стало, так би мовити, спеціалізацією його країни, і принагідно запитує, чи вважатимуть майбутні історики ще однією такою втраченою можливістю досягнення Польщі під час революційних подій в Україні.

"Що сталося з очікуваннями нової доби у польсько-українських відносинах? Що, скажімо,потрапило у центр тих відносин? Питання польського цвинтаря у Львові, немовби напис на монументі на тому цвинтарі є єдиною проблемою, яку мають залагодити обидві країни."

"Гадаю, - веде далі польський аналітик, - якби росіяни справді серйозно переймалися з приводу зростання польського впливу в Україні, вони б тепер зітхнули з полегшенням. Тому що вже сам факт фокусування на цьому питанні з поміж усіх питань свідчить про те, що поляки не знають як їм скористатися їхніми козирями
у грі за політичну орієнтацію цілого реігону - від Балтійського до Чорного моря."

Бартоломей Сінкевич критикує березневий візит польського прем"єра до Києва, кажучи про "брак ідей і брак підготовки." Він твердить, що підтримуючи Україну на шляху до Євросоюзу та НАТО, Польща мала б водночас захищати і власні інтереси і власного інвестора, який приходить в Україну.

Потужні, розраховані на віддалену перспективу проекти (на кшталт подовження нафтогону Одеса-Броди) - це чудово, пише польський аналітик на шпальтах Газети виборчої, але водночас звертає увагу на брак польської державної підтримки малого і середнього польського бізнесу, який намагається працювати в Україні.

"Українське законодавство, наприклад, не йде достатньо далеко у захисті інтересів інвестора, польського чи якогось іншого. Чому б не вимагати від України змін до її законодавства, які б відповідали стандартам Євросоюзу? Такі зміни здатні зробити більше для українсько-польського партнерства, анжі безкінечне виголошення гасел про партнерство," - зазначає Бартоломей Сінкевич.

Польський експерт називає візит президента Ющенка до Варшави "нудним політичним ритуалом" і ще однією втраченою можливістю. Зокрема, польська сторона під час візиту навіть не згадала про українські плани ліквідації вільних економічних зон, що завдасть шкоди багатьом польським фірмам.

"Можливо, господарі не хотіли засмутити гостя такими подробицями," - припускає пан Сінкевич і застерігає, що роль провідного адвоката України може відійти до Німеччини, яку президент Ющенко в своїй промові у Бундестазі назвав головним українським партнером в Європі.

"Якщо ми так чинитимемо і надалі, ми можемо опинитися на узбіччі, дефілюючи немов студенти на лекціі Ющенка у Варшавському університеті з помаранчевими стрічками у той час, як на берегах Дніпра ми будемо бачити дедалі більше стрічок з німецькими чорно-червоно-жовтими кольорами."