За її допомогою компанії вдалося б отримати довготермінові контракти на постачання газу до північної Європи - від Німеччини до Британії в обхід України й Білорусі.

Cтаття зазначає, що "Газпром" намагається знайти партнерів в Європі для спорудження нової труби вартістю приблизно 10 мільярдів доларів, яка б починалася біля Петербургу і дном моря вела б до Німеччини і потенційно сягала Британії.

"Газпром твердить", пише газета, що нова труба необхідна для того, щоб забезпечити прямі і безпечні поставки російського газу до Європи, і за транзит якого не потрібно було б платити. Водночас оглядачі кажуть, що попри величезні кошти, потрібні на спорудження газопроводу, Росія не зможе задовольнити газові потреби Європи на наступні 10 років.

Крім того, дешевше покращити вже існуючі трубопроводи - пише "Інтернешнл Геральд Трібюн":

"Оглядачі твердять, що за планами спорудження газопроводу стоять політичні причини. Росія хоче зменшити залежність від Білорусі й України - двох найважливіших транзитних країн для доставки російського газу на європейські ринки. Наразі Україною транспортується 80% енергетичного експорту Газпрому до Європи."

"Інтернешнл Геральд Трібюн" цитує фахівця з Оксфордського Університету, який називає Північно-європейський газопровід коштовною політичною заявою Росії.

Польський фахівець з Центру з питань Сходу у Варшаві назвав трубопровід проектом без економічної бази і додав, що європейці про це знають. Газета пише:

"Попередні спроби "Газпрому" у намаганні урізноманітнити транспортні щляхи не завжди були успішними. Внаслідок цього зросли ціни для споживачів, які часто сплачують кошти за спорудження трубопроводів. Саме так сталося з подібним проектом - газопроводом "Блакитний Потік", який пролягає дном Чорного моря, сполучаючи Росію і Туреччину. Він коштував понад 3 мільярди доларів і зараз використовується лише на 10% потужності".

"Інтернешнл Геральд Трібюн" пише, що протяжність Північно-європейського газопроводу має бути понад 900 кілометрів, а річна пропускна спроможність - 30 мільярдів кубометрів. Газета наводить думку фахівця з Парижа:

"Стратегія "Газпрому" полягає в диверсифікації експортних шляхів. Північно-європейський трубопровід дозводить "Газпрому" контролювати всю трубу від входу до виходу, а також ціну на газ. У перспективі, прямий вихід на європейський ринок може дозволити "Газпрому" зв'язати Європу довготерміновими контрактами."

"Інтернешнл Геральд Трібюн" зауважує, що найбільші енергетичні компанії Німеччини створили з "Газпромом" робочу групу задля економічної оцінки проекту газопроводу:

"Шредер, який підтримує тісну дружбу з Путіним, переконаний, що Німеччині в майбутньому буде вигідно отримати привілейований доступ до величезних російських ресурсів - повідомили джерела в адміністрації німецького канцлера на умовах анонімності. Згідно з тими джерелами, такий крок може дати також політичну вигоду, тому що прив'яже Росію до Європи. Німецька політична і фінансова підтримка дуже важливі для "Газпрому", який має великі борги. А в обмін на таку підтримку європейські компанії сподіваються зачепитися на російському енергетичному ринку попри спроби Путіна повернути під державний контроль головні надбання країни."

Інтернешнл Геральд Трібюн пише, що деякі оглядачі кажуть, що більшу економічну вигоду можуть дати розширення й модернізація двох існуючих трубопроводів, які перетинають Білорусь та Україну. Проте "Газпром" мало в цьому зацікавлений.

Водночас, газета зауважує на певному ризику транспортування газу колишніми радянськими республіками і додає, що новий український уряд прагне показати міжнародній спільноті надійсність України.