Генпрокуратура має встановити, чи отруєння Ющенка могло бути замахом

Автор запитує американців, чи вони вважають президентські вибори у США жорсткими, і для порівняння нагадує про вибори в Україні, де 6 вересня чільний кандидат у президенти зник.

Мова йде про Віктора Ющенка, який опинився у Віденській лікарні, де лікарі виявили, що його несподіване отруєння спричинене речовинами не властивими для харчів.

Відтак, штаб кандидата у президенти назвав отруєння замахом на життя Віктора Ющенка, пише Нью-Йорк Таймс.

"Президент Леонід Кучма, який підтримує головного опонента пана Ющенка висміяв звинувачення у брудній грі, - пише газета. - Заступник президентської адміністрації навіть порадив помічникам Ющенка куштувати його їжу, як у середньовіччі. Державні засоби масової інформації натякали, що у Ющенка міг бути інфаркт чи параліч, який, можливо, вплине на його спроможність працювати".

Нью-Йорк Таймс зазначає, що звинувачення у замаху на життя, може, і мали б видаватися перебільшенням, аби не загальний контекст виборів. Хоча непопулярний Кучма не переобирається на третій термін, у квітні він заявив, що не покине політичного життя і відтоді активно підтримує в боротьбі за президентську посаду прем'єр-міністра Віктора Януковича.

Часопис зазначає, що адміністрація Буша попри власні передвиборчі турботи не повинна ігнорувати вибори в Україні:

Кучма обрав свого спадкоємця?

"Зацікавлення США в Україні зрозуміле. Та країна розміщена між розширеним Євросоюзом та Росією, і від 1991 року офіційний Київ несамовито витанцьовував між двома полюсами. Попри усі негаразди, Україна досягла помітних змін у військовій, економічній та соціальній сферах, меншою мірою у політичній, але при цьому Київ тримав обидва фланги відносно задоволеними".

Часопис зазначає, що за 13 років Україна скоротила військо з мільйона до трьохсот тисяч, позбулася ядерної зброї і мала цивільного міністра оборони. До того ж Київ встановив офіційні відносини з НАТО, куди прагне приєднатися, і бере участь в миротворчих операціях у Іраку, Косово, Боснії та Афганістані.

Українська економіка, пише Нью-Йорк Таймс, зросла за минулий рік на 8 відсотків, а у попередні роки відповідно на 4 та на 9 відсотків.

При таких позитивних військових та економічних змінах та жвавому соціальному житті українських міст, звинувачення у протягуванні підозрілих конституційних змін і тим більше підозри в отруєнні чільного кандидата у президенти викликають занепокоєння:

"Контрольовані владою ЗМІ в Україні домінують агітацією за прем'єра Януковича, і багато хто вважає, що вибори призначені на 31 жовтня не матимуть остаточного результату і вимагатимуть другого туру, - пише газета. - Хоча адміністрація Буша була уважною, аби не відштовхнути Кучму в обійми Росії, необхідно простежити аби він не чіплявся за свою владу. Будь-які спроби фальсифікації виборів слід обумовити скороченням допомоги, яку отримує Україна щороку від США. Америка також може сприяти вступові у СОТ та НАТО, куди прагне Україна, але слід при цьому наголошувати, що попри геополітичну важливість Вашингтон не закриватиме очі на фундаментальні принципи, як от вільні і справедливі вибори".

Файненшл Таймс тим часом вміщує статтю колишнього заступника міністра закордонних справ США Строба Телбота під заголовком "Напруження від утисків Путіна", яку супроводжує шарж, де Президент Путін старанно закручує у лещатах географічну мапу з написом "Росія".

Колишній член демократичної адміністрації, пан Телбот критикує адміністрацію республіканця Буша за, те, що, висловлюючи співчуття росіянам через трагедію у Беслані, президент США не зауважив, як Владімір Путін намагається використати момент для відновлення централізованої держави під прямим контролем Кремля.

Строб Телбот веде далі так:

В Росії більше немає незалежного телебачення

"Під час свого останнього візиту до Росії я зауважив, що президент Путін послідовно намагається обмежити свободу поширення інформації, і в країні практично немає незалежного телебачення. Журналісти переймаються, що цензура сягнула також друкованих видань і може сягнути мережі Інтернету. Росії як ніколи необхідна відкритість і горбачовська "гласность", хоча б для того аби викривати корупцію подібно до тої, коли терористи змогли хабарами прокласти собі шлях у літаки і школу для їх знищення".

Строб Телбот зазначає, що через економічний розвиток і появу середнього класу Путін і далі користується підтримкою більшості росіян. Але для того, аби Росія вижила як цілісна країна, необхідно укріплювати федеральний і демократичний устрій, адже люди поважатимуть і слухатимуть лише ту владу, яка на їхню думку відображає їх інтереси.

Федералізм відображає надзвичайну різноманітність Росії. Царі і комісари намагалися ту різноманітність уніфікувати брутальнішими методами за пана Путіна, але, подібно до них, пан Путін може зазнати поразки, обмежуючи право регіонів обирати своїх керівників.

Американський дипломат завершує так: "Захід дуже зацікавлений у тому як розвиватиметься демократія у Росії. Попри нелюбов російського президента до повчань Заходу, пан Путін таки прагне, аби на рівні Великої вісімки до нього ставилися як до рівного. Це дає надію, що він рівнятиметься на лідерів демократичного світу і сам. Один з найбільших уроків історії 20-го сторіччя полягає у тому, що внутрішній режим в Росії визначає зовнішню політику тієї держави. Росія, де народом правлять силою і указами, замість згоди та зацікавлення, приречена раніше чи пізніше стати на шлях залякування сусідів, і стати світовою проблемою, радше як помічником у вирішенні світових пробле.