"Кремль повертається до риторики часів Холодної війни у скандалі довкола політичного рішення стосовно опонентів Путіна", - пише газета і нагадує, що напепредодні президентських виборів у Росії чотири роки тому Тоні Блер поквапливо підставив своє плече Владіміру Путіну, що мало б позначити початок гарної дружби.

Інаугурація Путіна

"За два тижні до голосування британський прем'єр дивився з майбутнім президентом "Віну і мир" Прокоф'єва у Маріїнському театрі в Санкт-Петербурзі. Із царської ложі двоє союзників спостерігали за поразкою Наполеона", - ФТ повертає нас у часи перевиборчої Росії.

"Путін був тоді вдячний, а російські ліберали були розлючені тим, що їм здавалося цинічною спробою пана Блера надати передчасну підтримку колишньому полковнику КДБ, який прийшов до влади на спині кривавої війни в Чечні. Але дружбі, як здавалося, було покладено початок. Сьогодні ж по чотирьох роках стало зрозуміло, що ставки пана Блера провалилися."

Росія звертає більшу увагу на Німеччину і Сполучені Штати, тоді як Москва і Лондон переживають найпрохолодніший етап у своїх взаєминах від кінця комуністичної доби. Напруження досягло піку три місяці тому, коли, як пише ФТ, російська міліція обшукала офіси Британської Ради, звинувативши її в ухиленні від податків.

Але справжня причина на думку газети була іншою: ""Це було рішення Британії надати минулого року політичний притулок двом найсильнішим опонентам пана Путіна. Це - медіа-магнат Борис Березовський, який кинув виклик президентові, і якого вдома звинувачено у шахрайстві, а також Ахмед Закаєв - член поваленого чеченського уряду, звинувачений у тероризмі."

Максим Березовський

Британці вирішили, що ті двоє мають мало шансів на справедливий суд у Росії. І Москва відповіла риторикою часів Холодної війни, звинувативши Лондон у подвійних стандартах. Але дипломатичний скандал з приводу панів Березовського і Закаєва викрили значно глибший розкол між двома країнами.

"Після того, як одне одному намагалися довести свою правоту дипломати, до справи був змушений долучитися британський міністр закордонних справ Джек Стро. Він оприлюднив офіційну заяву, у якій тлумачилося, що політичний притулок надається суто з юридичних причин, і що надання його в жодному разі не свідчить про політичну підтримку."

Російське міністерство закордонних справ відреагувало на цю заву у чисто радянський спосіб: "Ці аргументи непереконливі. Якби Блер хотів щось зробити, він знайшов би для цього спосіб".

Як пояснюють оглядачі, причина нерозуміння з боку Росії в тому, що її власна юридична система завжди була продовженням політики, а тому росіяни важко собі уявляють, чому це керівник країни за власним бажанням не може когось видати.

Газета цитує чільного британського дипломата: "Нам важко пояснити, чому політик не може втрутитися у рішення суду. Проблема ось у чому: росіяни вважають, що весь світ живе так, як вони."

Ахмед Закаєв

Розчарування інвесторів подіями довкола ЮКОСу описує газета "Таймс". Досі світові ринки вважали Росію практично прозорою капіталістичною економікою у періоді становлення. Однак, проблеми, що їх переживає символ економічної транформації, змусили їх різко змінити свою думку і серйозно звернути увагу на приховані методи "кремлінології". Що ж відбувається ? Газета аналізує можливі причини, що стоять за бійнею, влаштованою податковими властями.

Теорія перша: президент бажає приборкати олігархів.

"Путін дає урок босу ЮКОСа Міхаїлу Ходорковському за те, що той дозволив собі кинути президентові політичний виклик. Але Ходорковський залишається у в'язниці, а знищення його компанії - це вже значно більше, ніж покарання, що робить цю теорію неадекватною."

Друга теорія: Путін боїться втратити своє реноме.

"Певна доля правди в цьому є. Будь-яка поразка завдасть шкоди іміджеві Путіна, а тому він радше піде на нестабільність на ринках, аніж втратить свою популярність."

Збільшити ціну на нафту задля більших прибутків - це теорія номер три.

"Навряд чи це може головною причиною. Важко не помітити, що рекордні ціни на нафту дозволили прогнозувати економічне зростання на понад 7 відсотків. А нафта становить чверть всього валового національного продукту Росії."

Четверта теорія, як припускає "Таймс", це - бажання Путіна маніпулювати ринками задля того, щоби дати своїм людям можливість заробити.

"Можливо, але це матиме дуже погані наслідки. Досі Путін, хоча й розчаровував Захід своїми авторитарними діями, у причетності до корупції помічений не був. Він, однак, спрямовував ринки так, аби прибутки осідали в кишенях друзів."

Міхаїл Ходорковський

Ренаціоналізація ключових підприємств - ще одна можлива причина наступу на ЮКОС, припускає "Таймс".

"Чи не є це початком повернення державі того, що розпродав президент Єльцин ? Спершу ЮКОС роздроблять, а потім перепродадуть його за дешевшу ціну, скажімо, державній нафтовій компанії Росьнєфть."

І остання теорія: Путін втрачає контроль.

"Бюрократи, які його оточують, вороже налаштовані до олігархів і до самого приватного бізнесу. Вони мають великий вплив на рішення Путіна, якщо не сказати -- контроль"

"Таймс" підсумовує свої півдюжини припущень щодо причин розправи над ЮКОСом:

"На жаль, очевидно це - симбіоз двох найбільш невтішних теорій. Путін, можливо, не контролює до кінця всю ситуацію. І це саме по собі неопокїть. З іншого боку, є ознаки того, що він підтримує навмисне руйнування нафтового гіганта."