Дипломати у Гаазі були здивовані різкою реакцією українського президента на критику

Кореспондент Independent пише, що на гаазькому саміті домінувало протистояння між українським президентом і лідерами Європейського Союзу довкола поганого стану з правами людини в Україні. Сторони не спромоглися досягти жодних нових угод - ні економічних, ні політичних - зауважує кореспондент Independent.

Протистояння в Гаазі

Газета цитує прем'єр-міністра Нідерландів, які перебрали ротаційне президентство у ЄС, Яна Петера Балкененде. Він каже, що в дуже відвертій формі закликав українську делегацію на саміті забезпечити свободу і незалежність засобів масової інформації перед виборами. Independent далі переповідає, як на такі заклики відреагувала українська сторона:

"На прохання пролити світло на перебіг розслідувань убивства журналіста, чиє збезголовлене тіло було знайдено в Україні майже чотири роки тому, президент Леонід Кучма прирівняв той випадок до нерозкритих убивств у країнах Євросоюзу. Відповідь пана Кучми, якого пов'язують з цим убивством, була, за словами одного європейського урядовця, "різкою" і викликала гостру критику дипломатів. "Ми зробили все, що могли,"- сказав урядовець ЄС."

Independent викладає зміст своїх публікацій минулого місяця про секретні документи, які доводять спроби українського керівництва зірвати розслідування справи про вбивство Георгія Ґонґадзе. Коли пан Балкененде і єврокомісар із зовнішніх відносин Крис Паттен порушили це питання, то пан Кучма, за висловом газети, став в аґресивну позицію. Ось як її описує одне з, як пише Independent, її джерел:

"То була традиційна реакція, яка полягала в тому, що це питання є предметом розслідування і що не треба звинувачувати Україну через те, що нікого досі не покарано. Він сказав, що в країнах Євросоюзу є багато прикладів нерозкритих убивств."

Результат саміту- жодних домовленостей

Independent пише, що справа Ґонґадзе є найпомітнішим із зловживань владою, які приписують панові Кучмі. За 10 років його перебування при владі президента часто звинувачували в порушеннях прав людини і тому, що він стояв на чолі корумпованого режиму. Та й в інших питаннях, окрім прав людини, згоди на вчорашньому саміті було мало - пише Independent:

"Україна, яка виношує задум потенційного членства у ЄС, не виявляє ентузіазму щодо запропонованої їй альтернативи - політики європейського сусідства, що має розширити економічну та іншу допомогу. Один дипломат так висловився про позицію української сторони: вони затягують справу і відмовляються прискорити переговори. Пан Кучма сказав, що ця політика закріпить Україну в статусі сусіда ЄС, а це, своєю чергою, може спричинити замороження стосунків. І хоча він визнав, що його країна зараз ще не готова до членства у ЄС, але спрогнозував, що Євросоюз на своїх нинішніх кордонах не зупиниться."

Наприкінці статті - згадка про найгостріше економічне питання - надання Україні статусу держави з риноковю економікою. Голандський прем'єр Балкененде сказав, що ЄС досі чекає, доки уряд пана Кучми внесе поправки до законодавства про банкрутство і накреслить прозору цінову політику для українського експорту. Він додав, що доки цього не станеться, Європейський Союз не зможе вважати Україну ринковою економікою.

Жертва глобалізації - німецькі робітники?

Daily Telegraph вміщує цікаву статтю свого кореспондента в Німеччині про перші економічні наслідки розширення Євросоюзу. Мова про вибір, перед яким працівників одного із заводів фірми Сіменс поставила дирекція: погоджуйтесь на продовження робочого тижня із 35 до 40 годин за ту саму зарплату - або ваше робоче місце буде перенесено до Угорщини.

Daily Telegraph наводить реакцію одного з робітників Сіменса: "Наші працедавці вчинили хитро. Вони вже придбали в Угорщині землю на будівництво нового заводу, коли поставили нас перед цим вибором. Фактично, вони нас шантажували."

Вже на двох заводах фірми Сіменс за минулі кілька тижнів скасовано такий любий німцям 35-годинний робочий тиждень. Daily Telegraph пише, що справа набула великого розголосу по цілій Німеччині, а керівництво компанії успішно арґументувало свою позицію наслідками глобалізації, з одного боку, і проблемами німецької економіки, з іншого. Зауваживши, що 35-годинний робочий тиждень під загрозою і у Франції, Daily Telegraph додає:

"Те, що робітники в решті Європи і в Америці з заздрощами називали розкішшю, стало від часу запровадження 20 років тому потужним символом повоєнного добробуту, заробленого тяжкою працею німців. Профспілки ревно оберігали 35-годинний робочий тиждень і тепер з прикрістю констатують, що вмить втратили те, що роками заробляли своїми кров'ю, потом і слізьми."

Робоча сили в нових країнах ЄС на 80% дешевша, ніж у Німеччині, - пише Daily Telegraph. А зміна режиму праці викликана ще й потребою знайти вихід з економічних труднощів, коли безробіття складає понад 10%, а темпи приросту економіки - найнижчі у Європі.

І хоч у Британії робочий тиждень триває не 35 годин, потреба заощаджувати кошти і спокуса скористатися з переваг глобалізації
підштовхують уряд на радикальні кроки. Як пише Guardian, уряд планує висилати зразки крові і сечі на аналізи до Індії, де послуги лаборантів і клінічні тести коштують набагато менше, ніж у Британії.

"Навіть з переправлянням лабораторних пробірок через півсвіту британська державна система охорони здоров'я зможе заощадити кошти. Результати аналізів з Індії можна буда висилати електронною поштою. Вже зараз лікарні приватного сектора випробовують цей спосіб заощадження коштів і кажуть, що лабораторні аналізи "з Індії" дешевші на третину."

Спина в горошок

Кілька газет вмістили фото спини американської актриси Ґвинет Палтров, розцяцькованої симетричними круглими плямами. Times пише, що як колись були модні сукні в горошок, так тепер, цілком можливо, може спалахнути мода на плечі "в горошок".

"Знаки на спині Гвинет Палтров залишені різновидом старовинної альтернативної медицини - банками. Це своєрідна акупунктура, коли скляні банки нагрівають і виставляють на шкіру, щоб утворився вакуум. Через втягування в банку на шкірі залишаються сліди, які кілька днів не проходять. Походить цей лікувальний прийом з Китаю, де його застосовують для покращення кровообігу."

Times пише, що Британське акупунктурне товариство вважає банки цілком безпечним засобом. Ґвинет Палтров і її чоловік, британський співак Крис Мартін, відомі своєю пристрастю до альтернативних лікувальних методів. А спина актриси з колами від банок привернула увагу журналістів на кінопрем'єрі у Нью-Йорку.