|
Чи знали виборці, для чого потрібен Європарламент? | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Європейська преса продовжує тему виборів до Європарламенту. У Франції газета Нувель Обзерватор пише, що ті 16 з половиною відсотків, які отримала партія президента Ширака, стали черговим виборчим ляпасом уряду Рафаррена за останні три місяці. "За контрастом опозиційні соціалісти отримали майже 30% - їхній найкращий результат за всю історію європейських виборів, який підтвердив їхній успіх на місцевих виборах у Франції у березні." Де ентузіазм? Про це же пише і стаття на першій шпальті італійської газети Републіка: "Цей брак ентузіазму та низька активність виборців показала, що возз'єднання континенту, яке відбулось на папері, ще лишається нереалізованим у серцях пересічних людей." Польська Газета Виборча пише, що перші після приєднання до ЄС євровибори запам'ятаються як такі, що, не змогли збудити пристрасті серед виборців. "Ці вибори запам'ятаються тим, що активність на них була найнижча за останні 50 років." Для чого потрібен парламент? "Через це кампанія досередилась передовсім на внутрішньо-політичних питаннях, і вибори перетворились на іспит, який виборці влаштували урядові між двома загальними виборами." Румунська газета Котідіанл зазначає, наскільки сильними виявилися позиції крайньо правих євроскептиків. "У Старсбурзі тепер засядуть самі анти-європейці, і здається, що вони планують надавати по писку брюсельським можновладцям." Румунська газета вважає, що той факт, що так багато людей у Східній Європі відмовились іти госувати, свідчить про "їхній протест тим умовам, якими закінчились переговори про вступ до Європейського Союзу." |
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||