|
Рятуючи рядового Івана... | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Guardian вміщує сьогодні велику статтю американського історика Майка Девіса, який пише про наближення 60-их роковин вирішальної битви за визволення Європи: "Рятуючи рядового Івана. Пам'ятаймо героїв Нормандії, але також те, що вирішальну роль у перемозі над нацистською Німеччиною відіграла Червона Армія." Майк Девіс пише, що в червні 44-го радянські партизани в лісах і болотах Білорусі завдали несподіваного удару в тилу потужного Вермахту. Партизанські бригади, у яких було багато бійців-євреїв і втікачів з концтаборів, заклали 40 тисяч вибухових пристроїв, знищили життєво важливі лінії залізничного сполучення між німецькою групою армій "Центр" і її базами на території Польщі і східної Прусії. А через три дні, 22 червня, маршал Жуков дав наказ почати штурм фронтових німецьких позицій. Майк Девіс далі змальовує обсяги операції: Операція "Багратіон" "Передові позиції німців трощили 26 тисяч важких гармат. На зміну пронизливому свистові "Катюш" прийшов рев чотирьох тисяч танків і бойові кличі мільйона шестисот тисяч радянських солдат. Так почалася операція "Багратіон" - атака по цілому фронтові завдовжки 750 кілометрів. Цей великий військовий землетрус, за окресленням історика Джона Еріксона, нарешті зупинився на підходах до Варшави, а Гітлер був змушений кинути на стримання червоної хвилі свої елітні резерви."
Але який американець чув про операцію "Багратіон"? - запитує Майк Девіс. Червень 44-го для американців - то висадка на плацдармі "Омаха", а не перехід Двіни. Хоча радянський наступ того літа був у кілька разів більшим, ніж операція в Нормандії, як за обсягами сил, так і за прямими коштами для німців. Майк Девіс далі пише: 40 "Іванів" на одного "рядового Раяна" "Подякуймо Іванові. Не буде зневагою для хоробрих солдатів, які загинули в пустелях північної Африки чи холодних лісах довкола Бастоня, коли ми пригадаємо, що 70% Вермахту поховано не у французьких полях, а в російських степах. У боротьбі проти нацизму приблизно 40 "Іванів" загинули на кожного "рядового Раяна". Дослідники вважають, що в часи Другої світової загинули до 27 мільйонів радянських солдатів і цивільних. А втім, простий радянський солдат - тракторист із Самари, актор з Орла, шахтар з Донецька чи студентка з Ленінграда - залишаються непомітними в нинішніх виславляннях і міфологізації "найбільшого покоління". Виникає відчуття - пише в Guardian американський історик - що "нове американське століття" не може сповна народитися без визнання центральної ролі радянських сил в епохальній перемозі над фашизмом у столітті минулому. Шокуючим є те, що більшість американців зеленого уявлення не мають про співвідношення бойового навантаження і втрат часів війни. Майк Девіс привертає увагу до іншого аспекту: "Незважаючи на Сталіна, НКВД і вбивства цілого покоління більшовицьких лідерів, Червона армія зуміла зберегти потужні елементи революційного братерства. У власних очах і в очах звільнених гітлерівських рабів це була найбільша в історії визвольна армія. Генерали, які командували проривом на Двіні, включали єврея Черняховського, вірменина Баґрамяна і поляка Рокосовського - на відміну від класово поділених і расово сеґреґованих американських і британських сил." Історик далі пояснює, що його змусило написати статтю в Guardian: нещодавнє приниження пам'яті про висадку в Нормандії американським президентом Бушoм у спробі здобути підтримку для його воєнних злочинів в Іраку та Афганістані. Майк Девіс пропонує читачам Guardian свою особисту церемонію вшанування пам'яті героїв війни: "По-перше, я пригадаю свого дядька Білла, підлітка-рядового в Нормандії. А по-друге, я пам'ятатиму його бойового товариша Івана. Івана, який своїм танком розбив ворота Освєнціма і пробився до гітлерівського бункера. Івана, чия мужність і затятість перемогли Вермахт, незважаючи на страхітливі воєнні помилки і злочини Сталіна. Два прості герої: Білл та Іван. Непримустимо виславляти першого без вшанування другого." Саміт Вісімки: результати
Independent підбиває підсумки саміту Великої Вісімки на американському курорті Sea Island. Заголовок статті:"Група Bосьми не спромоглася списати борги Африки, але обіцяє допомогти з вакциною від СНІДу." Таким був результат останнього засідання саміту, у якому взяли участь голови шести африканських держав, пише Independent. До певної міри, це відображає результативність саміту в цілому - зауважує газета: "Попри всю їхню показну сердечність, три дні переговорів у межах саміту так і не змогли започаткувати якісь вражаючі нові угоди, здатні покращити шанси господаря Джорджа Буша на переобрання президентом цієї осені. Навпаки, якщо Білий Дім і сподівався на якийсь зиск від саміту чи від угоди про передання іракцям суверенітету 30 червня, то ці надії розвіялися від останнього опитування громадської думки, згідно з яким рейтинг кандидата від демократів Джона Керрі складає 51% порівняно з рейтингом Буша 44%." Несподіваний аспект саміту коментує сьогоднішня Times - гардероб учасників. Газета зауважує, що наступний саміт Вісімки відбудеться в Шотландії в червні наступного року, внаслідок чого в країнi буде розгорнуто безпрецедентну операцію безпеки. А стиль одягу учасників цьогорічного саміту Times порівнює рейтинговою таблицею, де - цілком передбачувано - найкраще вбраними виявилися президент Франції Ширак і прем'єр Італії Берлусконі - 8 з 10. "Найгірше одягнутим на саміті був російський керівник Путін - 3 з 10. І чого тільки його жакет такий довгий? Путін і досі виглядає як гробар, який щойно зняв краватку." |
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||