|
Чи має рацію Міжнародна Амністія? | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Услід за звітом Міжнародної амністії німецька Зюдойче Цайтунг стурбована тим фактом, що міжнародна заборона на катування у багатьох країнах не дотримується. "Коли навіть у європейських країнах, таких як Німеччина ведуться дебати щодо того, чи "трішечки" катувань не матиме певної користі, елементарні питання моралі стають під сумнів." Німецька газета пише, що на сьогодні міжнародні правозахисні організації можуть відвідати будь-яку в’язницю в Афганістані окрім американських військових в’язниць і цей факт робить абсурдною боротьбу проти тероризму. "Таким чином не виграти війни з терором. Бо провідна західна держава сама порушує ті принципи, за які, буцімто бореться." Австрійська газета Дер Штандарт, водночас, пише, що Міжнародна Амністія перебільшує серйозність ситуації, коли твердить, що ми зараз є свідками найбільш серйозного нападу на права людини та на гуманність за останні 50 років. Газета щоправда погоджується з тим, що війна з терором, яку розпочали Сполучені Штати, створила обставини, за яких дотримуватися прав людини важко.
"Але 50 років тому і протягом десятків років після того домінована комуністами частина світу була справжньою зоною катастрофи для прав людини, у сотні разів гірше, ніж будь-що з того, що ми бачимо сьогодні." Швейцарська газета Трібюн де Женев пише, що Швейцарії пощастило у звіті Міжнародної Амністії, бо їй там відводиться лише дві з половиною сторінки у цій антології, як пише газета, інституційного насильства, і її навпаки -- хвалять за дотримання прав людини "Але це не є повним свідченням невинності, бо Амністія вказує на дві великі проблематичні зони - насильство поліції проти іммігрантів та насильство проти жінок." |
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||