Чи збільшилася дистанція між Лондоном та Вашингтоном

У вівторок на традиційній щомісячній прес-конференції пан Блер, коментуючи англо-американський проект резолюції ООН щодо Іраку, пообіцяв, що нова іракська влада матиме право вето на деякі з операцій очолюваних американцями військ.

Фальстарт чи PR-хід?

Ось так розповідає про це "Ґардіан": "Тоні Блер вчора зробив фальстарт, недвозначно пообіцявши, що після передання суверенітету 30-го червня новий уряд у Багдаді матиме право вето щодо суперечливих військових операцій, очолюваних американцями. Зауваження прем'єр-міністра пішли далі, ніж те, про що говорили Білий Дім, Пентагон чи Форін Оффіс. Посадовцям на Даунінґ Стріт - в офісі прем'єра - довелося наполягати, що його зауваження стосуються британських сил, а не американських військ".

Чи отримає новий уряд право вето, а Тоні Блер - громадську підтримку?

А представникам офісу пана Блера довелося це зробити - бо дуже швидко Вашингтон відреагував на слова британського керівника. Цю реакцію змальовує, зокрема, "Дейлі Телеґраф":

"Вже за кілька годин по тому, як пролунало запевнення щодо права майбутнього уряду не дати американським військам розпочати ще один наступ, подібний до Фаллуджі, - Колін Павелл, держсекретар, заявив, що американські війська перебуватимуть під американським командуванням, з правом діяти "так, як необхідно", аби захистити себе".

Деякі видання вказують, що це - перше за довгий час досить серйозне розходження між Лондоном та Вашингтоном щодо Іраку. Втім, ще кілька тижнів тому в пресі почалося обговорення того, що популярність Тоні Блера, а з нею - і популярність лейбористської партії, падає - і для покращення ситуації, можливо, доведеться задіяти такий собі план демонстративного дистанціювання від Вашингтона. Про можливість того, що в даному разі розпочалося втілення у життя цього плану, пише вже згадана "Ґардіан".

Лейбористи та торі втрачають

"Ґардіан" пише і щодо самих виборів, які мають відбутися у Британії - точніше, прогнозів щодо їхніх результатів. 10 червня британці обиратимуть депутатів Європейського парламенту, а подекуди, як-от у Лондоні. - ще й місцеву владу. Результати соціологічних досліджень - невтішні як для правлячої лейбористської, так і для основної опозиційної партії - консерваторів.

Кожен четвертий з виборців, лояльних до кожної з цих партій, думає про те, аби проголосувати за іншу партію

Як зазначає газета: "Як лейбористи, так і торі отрримають слабкі результати на виборах 10 червня, - адже кожен четвертий з виборців, лояльних до кожної з цих партій, думає про те, аби проголосувати за іншу партію". Дедалі більшою, хоча і не надто значною, партією користуються дрібні, зокрема - регіональні, партії.

Однією з основних причин падіння популярності обох основних партій вважають, зокрема, підтримку ними війни в Іраку.

"Чому він хоче зробити це зараз?"

А у матеріалі з самого Іраку "Таймс" змальовує реакцію іракців на обіцянку, яку зробив у своєму виступі американський президент, - а саме, зруйнувати в'язницю Абу Ґраїб, яка раніше була відомою як один зі страшних застінків саддамівського режиму, а зараз стала відома як застінок американців у Іраку, де відбувалися знущання над в'язнями.

Чи зруйнують Абу Ґраїб?

"Таймс" наводить слова одного з іракців: ""Чому Буш каже, що тепер він хоче зруйнувати в'язницю?" - каже Абед Таха Абдулла, якого американці утримували протягом трьох місяців, і який твердить, що охоронці били його.

Вчора, очікуючи поблизу в'язниці новин від брата, пан Абдулла сказав, що пан Буш "просто хоче позбутися її, аби приховати те, що зробили його солдати. Вони просто збудують іншу в'язницю - і нічого не зміниться. Нам не потрібна зміна в'язниці, нам потрібна зміна охоронців у цій в'язниці".

Нам не потрібна зміна в'язниці, нам потрібна зміна охоронців у цій в'язниці Абед Таха Абдулла

"Надзвукова швидкість" переписування іракської історії

А "Індепендент" вміщує реакцію на промову американського президента - і, зокрема, на його обіцянку зруйнувати Абу Ґраїб, - свого спеціального кореспондент Роберта Фіска. Той пише, що заява президента щодо того, що в'язницю треба зруйнувати як символ саддамівської брутальності, просто не витримує критики:

"Минулого серпня мене було запрошено до Абу Ґраїб, аби я на власні очі побачив ремонт, зроблений американцями на суму мільйон доларів у цьому огидному місці. Чисті камери та тюбики зубної пасти, а також штани для в'язнів - так званих "терористів".

Однак тепер, несподівано, все це - вже не американський центр тортур. Це все ще - іракський центр, і саме тому - вартий руйнування. Переписування іракської історії зараз відбувається з надзвуковою швидкістю - в усякому разі, у виконанні пана Буша".

Пожежа у Саачі

Чи не всі британські газети вміщують інформацію про новину, яка вразила багатьох поціновувачів сучасного британського мистецтва. Йдеться про пожежу, яка вранці у понеділок сталася у східному Лондоні, у районі Лейтон. Там горіли не житлові будинки - а складські приміщення.

Це - жахливо. Вражено значну частину робіт з колекції. Ми сподіваємося, що все - не так погано, як про це йдеться у попередніх звітах Речник Чарльза Саачі

Але складено було там ні що інше, як витвори мистецтва, що належали Букінгемському палацові, Королівській Академії; але найціннішою, як вважають, була частина колекції мультиміліонера Чарльза Саачі.

"Таймс" пише: "Речник Чарльза Саачі сказав, що колекціонер - ошаленів від горя. Він сказав: "Це - жахливо. Вражено значну частину робіт з колекції. Ми сподіваємося, що все - не так погано, як про це йдеться у попередніх звітах".