Розширення ЄС та НАТО загострило суперечності Росії з Заходом

"За Бориса Єльцина у багатьох з'явилася надія, що Росія стала на шлях, завдяки якому вона назавжди залишить позаду авторитарну традицію. Натомість та країна еволюціонувала з грабіжницької приватизації, до фальсифікованих виборів та непрозорої закритої політики. Економіка пережила колапс, стагнацію, бум, нове падіння, і останнім часом більш послідовне зростання. Росіяни ж сьогодні підтримують переважною більшістю президента Путіна, який намагається підняти країну на ноги, але не терпить критики ні в середині Росії, ні з з-за її меж".

Економіст зазначає, що західні лідери відповідно еволюціонували у своєму ставленні до Росії. Спочатку вони казали, що та країна трансформується у демократію, потім вдавали, що Росія вже стала демократією, і тепер лише скрушно нарікають з приводу наростаючої кількості свідчень, що у Росії демократії немає:

"Дії Путіна спрямовані на придушення непокірних телевізійних каналів, ув’язнення своїх ворогів, маніпуляція виборів та загальне посилення контролю Кремля над суспільством є застереженням про повернення Росії до авторитаризму. Правління Путіна створило гібрид ліберальної економіки та неліберальної політики. Проблема полягає у тому, що в інших авторитарних країнах з ліберальною економікою успіх досягається за допомогою ефективних законів та державного апарату, тоді як у Росії корумпована судова система, всесильна бюрократія та мутні закони".

Економіст зазначає, що Західна допомога Росії обмежена, оскільки Кремль негативно ставиться до західних програм з розвитку громадянського суспільства не сприймає критики з приводу порушення прав людини у Чечні, і загострює суперечність своїх інтересів у колишніх республіках СРСР з огляду на розширення Євросоюзу та НАТО. Якби взаємну недовіру між Росією та Заходом вдалося подолати, демократія могла б прийти до Росії набагато скоріше.