"Московскій Комсомолєц" називає вбивство чеченського керівника Ахмада Кадирова "потужним ударом по гордості Путіна":

"Россійская Ґазєта" пише, що вбивство Кадирова "шокувало російський політичний клас":

"Усі запевнення російських військових про те, що ситуація в Чечні під контролем, а сили повстанців поступово розсмоктуються, втратили будь-який сенс".

Тим часом "Новиє Ізвєстія" наголошують, що одного снаряда було достатньо, щоби позбавити Чечню і цивільного, і військового керівництва:

"Внаслідок трагедії відповідальність за республіку, де активно діють озброєні банди сепаратистів, покладено на молодого московського економіста. Такий розвиток подій може остаточно зруйнувати ситуацію в Чечні, поховавши всі плоди чотирирічних спроб відновити конституційний лад. Кремль був до цього не готовий".

Польська "Право" називає статтю "Помста":

"Терористи в Чечні радіють, що вони принизили Росію в День Перемоги. Але вони принизили не Росію, а демократію і все людство".

У той сам час газету непокоять висловлювання президента Путіна про помсту за вбивство Кадирова:

"Чи має Путін на увазі, що Російська Федерація наслідує приклад Ізраїлю - країни, яка вважає помсту своїм принципом, і карає не лише винних, а й родини бомбістів-смертників?"

Норвезька "Афтенпостен" пише про принизливу поразку президента Путіна. Адже напад стався в день, коли СРСР прийняв капітуляцію нацистської Німеччини в 1945 році, і лише два по тому, як Путін заявив, що опір у Чечні практично подолано. Газета робить історичний екскурс:

"Про це радянські керівники говорили з часу перших військових дій у Чечні. А почалося все з Петра Великого, який пішов проти чеченців 300 років тому".

Шведська "Сюдсвенска Даґблад" також очікує нової хвилі насильства:

"Цей брутальний напад не лише нагадав, що війна далека від завершення. Він також засвідчив поразку спроби Москви насадити в Грозному свого керівника-маріонетку. Досі президент Путін не шукав політичного вирішення чеченської проблеми, а покладався лише на військові засоби. Це ще більше посилює його залежність від сил, які відкидають будь-які способи врегулювання. Питання не в тому, чи може президент Путін покласти край кривавій війні в Чечні, питання в тому, чи хоче він цього взагалі".

Інша шведська газета - "Афтонбладет" - називає Чечню "відкритою раною Росії":

"Твердий курс не залагодить конфлікту, він спровокує подальшу ескалацію. Велика відповідальність лежить на решті світу. Адже критика російської політики в Чечні зійшла нанівець після нападів 11 вересня, коли Росія стала союзником у війні проти тероризму".