Чи стануть радикальні шиїти "новим фронтом" в Іраку?

"Індепендент" на першій шпальті вміщує повідомлення з Багдада Роберта Фіска, в якому той не лише змальовує перший випадок масштабного зіткнення між іракськими шиїтами та окупаційними силами, а й критикує дії окупаційних властей. Зокрема - закриття газети та арешт заступника одного з шиїтських радикальних лідерів, Муктади Садра:

"Англо-американські окупаційні власті довго підозрювали, що пан Садр прагнув конфронтації, аби отримати підтримку для свого руху, в якому бере участь меншість шиїтів, - однак чому вони заарештували Мустафу Якубі, помічника пана Садра, лишається таємницею. Пан Бремер, як видається, допоміг розпалити конфронтацію".

Британія: події у Росії непокоять

З інших міжнародних тем, "Ґардіан" вказує на останні заяви представника міністерства закордонних справ Британії, яка досить жорстко критикує напрямок розвитку Росії. Окремі застереження висловлено щодо свободи слова і мас-медіа та стану прав людини. Що видається більш важливим, гостру заяву зроблено у переддень чотириденного візиту до Росії представника британського МЗС:

Пан Блер не бажав критикувати методи пана Путіна з подолання тероризму в Чечні, однак по обговоренні в офісі прем'єра та МЗС, було вирішено висловлюватися критичніше "Ґардіан"

"Британські офіційні особи і надалі наполягають, що активно співпрацюватимуть з колишньою наддержавою, але попереджають про свої побоювання щодо того, що демократичний процес втратив розвиток, і, можливо, навіть пішов у зворотньому напрямку. Пан Блер не бажав критикувати методи пана Путіна з подолання тероризму в Чечні, однак по обговоренні в офісі прем'єра та МЗС, було вирішено висловлюватися критичніше".

"Міграція принесе користь"

З внутрішньобританських тем всі видання приділяють багато уваги екстренній нараді урядовців на чолі з прем'єр-міністром Тоні Блером, присвяченій питанню міграції. По скандалу навколо того, як працювала система видання віз імігрантам із, зокрема, частини східноєвропейських країн, уряд, пишуть газети, намагається переконати виборців, що він таки контролює міграційні процеси.

Тим часом "Таймз" пише про дослідження, результати якого у понеділок мають оприлюднити двоє учених на конференції Королівського Економічного Товариства. Предметом дослідження був можливий вплив прибуття до Британії мігрантів зі Східної Європи, а результати виявилися досить несподіваними:

Імігранти з гарною професійною підготовкою зі Східної Європи, замість того, аби являти загрозу, допоможуть Британії підняти зарплати та збільшити експорт, вважають економісти. Згідно з дослідженням, поширена думка, що іміграція зменшує зарплатні у розвинутих економіках є невірною "Таймз"

"Імігранти з гарною професійною підготовкою зі Східної Європи, замість того, аби являти загрозу, допоможуть Британії підняти зарплати та збільшити експорт, вважають економісти. Згідно з дослідженням, поширена думка, що іміграція зменшує зарплатні у розвинутих економіках є невірною. Є чого боятися біднішим країнам, в тому числі - тим, що знаходяться на південних околицях Євросоюзу.

Галузі, які виграють через збільшення обсягів та спираються на робочу силу з гарною професійною підготовкою, як-от сектор фінансових послуг, виграють найбільше. Лише регіони, які спираються на неконкурентні сектори з великими затратами праці, постраждають".

Тож, за висновками авторів дослідження, домінуючиим секторам економіки у північній частині Європи, і зокрема - у Британії, прибуття мігрантів не лише з нових країн-членів Євросоюзу, а й з тих, хто приєднається пізніше, піде лише на користь.

Тим часом "Індепендент" вміщує статтю з однієї зі східно-європейських країн, яка першого травня приєднається до Євросоюзу - Словенії.

Словенський шок

Там щойно відбувся референдум, на якому близько 95 % населення проголосували проти того, аби відновлювати у правах так званих "витертих" людей - тих, чиї імена було виключено з усіх державних документів. "Індепендент" у переддень вступу країни до Євросоюзу пояснює проблему:

Уряд побоювався, що референдум загрожуватиме репутації Словенії в ЄС

"Словенія наполягає, що вона є країною з найбільш вестернізованим суспільством та найрозвинутішою економікою з колишньої Югославії, з якої вона вийшла 1991 року, аби стати незалежною державою. Однак, якщо для близько двох мільйонів словенців мрія стала дійсністю, вона стала жахом для близько ста тридцяти тисяч людей не-словенського походження. Поміж ними - серби, хорвати, боснійці та етнічні албанці.

Без жодного громадського обговорення їм запропонували подати документи про постійне проживання та громадянство до крайнього терміну, яким було 26 лютого 1992 року. У цей день, імена тих, хто не подав таких прохань, було просто витерто з державних документів, і вони стали "не-особами". Однак мало хто з витертих взагалі знав, що вони мали це зробити".

Минулого року Конституційний суд Словенії встановив, що права тих, хто втратив свої документи, пенсії, роботи чи можливість користуватися системою охорони здоров'я, мають бути відновлені. Уряд вважає, що таких людей - дещо менше 30 тисяч, однак правозахисники нарахували щонайменше 130 тисяч. Попри рішення суду, на заклик правих популістів, з цього питання було проведено референдум, який дав шокуючий для Заходу результат.

Світ без Холодної війни та Гітлера, але - з марсіанами

"Індепендент" пише про ще одне дослідження з шокуючим результатом.

"Дослідження історичного знання пересічного дорослого британця, яке мають видрукувати цього тижня, виявило "абсурдні та приголомшливі" приклади невігластва щдо минулих подій, та змішування персонажів фільмів з історичними фігурами. Дослідники, які провели особисті інтерв'ю з понад двома тисячами людей, виявили, що майже третина населення вважає, що Холодної війни насправді не було, а 6 відсотків вірять, що "Війна світів", фантастична оповідь Герберта Веллса про марсіанське вторгнення, була реальною подією".

Більш як кожен десятий британець вважає, що Гітлера ніколи не існувало

Дослідники вказують, що частку провини можна покласти на Голівуд та телевиробництво, оскільки, за словами статті, історичні події часом у їхньому відображенні перекручуються, аби краще пасувати смакам публіки. Однак публіка не завжди некритично сприймає все, що їй кажуть, - що для деяких історчних фігур мало несподіваний ефект, пише "Індепендент":

"Близько 57 % вважають, що Король Артур існував, а 5 % погоджуються з тим, що Конан Варвар, - воїн, якого 82-го року зіграв Арнольд Шварцнеґґер, і справді ходив по землі. ... Дослідження підняло нові питання щодо викладання історії по тому, як виявилося, що 11 % британців вважають, що Гітлера не існувало, а 9 % вважає, що Вінстон Черчілль є вигаданою фігурою. 33 % опитаних вірять у те, що Муссоліні не був справжньою історичною фігурою".