|
Терор, конфлікт та ксенофобія | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Сьогоднішні британські видання заповнені матеріалами про бюджет на наступний рік, що його оголосив канцлер Ґордон Браун. Всі оглядачі сходяться на тому, що збільшення видатків на освіту, медицину та соціальні витрати, закладені у бюджеті, мають не стільки економічне, скільки політичне значення. Заголовок на першій шпальті "Індепендент" говорить: "Браун виголошує бюджет задля голосів: виборча кампанія починається тут" Захід по 11 березня Тим часом на інших шпальтах газет і надалі точиться обговорення останніх подій, що сколихнули Європу. Тоді як частина американських політиків звинуватила іспанців у "потуранні" терористам по обіцянках іспанських соціалістів вивести війська з Іраку, - "Ґардіан" вміщує коментар одного зі своїх оглядачів. Той твердить: Захід по 11-му березня розколото так само, як було по 11-му вересня: "Через тиждень по бомбових нападах у Мадриді та через рік по пристрасному виступі Блера у Палаті Громад на захист своєї точки зору щодо участі в очолюваній американцями війні в Іраку, ми маємо визнати, що такі два пункти є вірними: 1. Блер був неправий, втрутивши нас у війну в Іраку, яка не допомогла завдати поразці "Аль-Кайді". 2. Блер правий у своїх попередженнях, що всім нам загрожує ісламістський тероризм, який існував раніше за війну в Іраку, який би цілив у нас, навіть якби нас не було в Іраку, і який обіцяний відхід іспанців з Іраку лише заохотить". "Це - масштабне повстання" Тим часом кореспондент "Дейлі Телеґраф" змальовує події, які сколихнули вчора Косово. Внаслідок сутичок між представниками албанської більшості та сербської меншості провінції, пише кореспондент, загинули щонайменше одинадцятеро людей, в тому числі один французький миротворець. На думку автора, вони можуть бути чимось більшим, ніж просто ще одним спалахом міжетнічного напруження - він називає їх скоординованими нападами:
"Як вважають, радикальні албанські політичні партії підігрівали напруження, яке існувало, перед тим, як спалахнуло насильство. Дерек Чеппел, речник поліційних сил Об'єднаних Націй, заявив: "Це - дуже небезпечно. Це - велике, масштабне повстання. Ми весь час отримуємо повідомлення з усього Косова. Де б не було сербське населення - є якась албанська акція проти нього", - сказав він. Пан Чеппел змалював насильство як "дотепер - найгірше з 1999 року". Сутички розпочалися в одній з місцевих "гарячих точок" - місті Косовська Мітровіца, - де, коли демонстрація албанців підійшла до мосту, що ділить місто між двома етнічними громадами, - пролунали постріли та було кинуто гранати. За подібним сценарієм, пише журналіст, події розвивалися через кілька годин по тому і в селищі Каґлавіца, що на півдні провінції. "Дейлі Телеґраф" знову цитує речника оонівської поліції Косова:
"Ці напади провадили гарно організовані екстремісти", - заявив пан Чеппел. Він закликав лідерів з обох сторін намагатися втримати спокій. Однак з Сербії вже надходять повідомлення, що сили міністерства внутрішніх справ нагромаджуються на кордоні з Косовим, готові втрутитися, якщо напади на сербів триватимуть. Пан Чеппел каже: "Ми закрили кордон з Албанією та Македонією. Але ми не можемо стримувати всю провінцію". Тисячолітня ксенофобія? Про міжетнічне напруження, острах чужих - ксенофобію - та расизм, пише також й "Індепендент". А саме - про дослідження на цю тему, проведене двома британськими атнропологами, Марком Пейджелом з Університету Редінґа та Рут Мейс з Університетського Колледжу Лондона. Ці двоє науковців дійшли висновків, що ці явища мають глибоку, біологічну основу. На їхню думку, вона сягає корінням Кам'яного Віку, коли люди жили громадами мисливців та збирачів, пише оглядач "Індепендент": "Два антропологи твердять у журналі "Нейчур", що неприязнь до чужих була більше, ніж просто захистом території. Вона забезпечувала більший рівень альтруїстичної співпраці всередині соціальної групи. Професор Пейджел та доктор Мейс пояснюють, що протягом значної частини історії, люди вважали за краще не-егоїстично співпрацювати, ніж жити у групах, де окремі особи більше сконцентровані на собі. Обдурення з боку окремих людей, які не бажали співпрацювати, могло підірвати цей альтруїзм. Тож здорова недовіра до чужинів мала забезпечити те, що люди знають один одного - аби звести шахрайство до мінімуму". На думку авторів, від того часу відчуття недовіри до чужих глибоко вкорінилося у людській натурі. Водночас, у редакційній статті-відгуку на це дослідження "Індепендент" досить критична щодо останньої думки: "Проблема з подібним типом антропологічного узагальнення полягає ось у чому: тут мається на увазі, що з того, якими були люди, ми, мовляв, можемо вивести якісь чіткі уроки, які можна прикласти до того, як ми поводимося сьогодні. Сучасні расисти навряд чи мають ті самі матеріальні пріоритети, що їх мали люди десять тисяч років тому. Можливо, найкориснішим висновком, який можна зробити з такого дослідження, буде такий: ксенофобія настільки ж застаріла, як і кремневі наконечники списів, що їх використовували за вісім тисяч років до нашої ери". |
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||