Держсекретар США Колін Пауел закликав російського президента до розбудови демократії

"З одного боку, це не важливо, оскільки, ніхто з решти шести кандидатів суперників пана Путіна не має жодного шанса на перемогу. Але з іншого боку це надзвичайно важливо, адже цей факт свідчить про те як легко Росія засмоктується назад до авторитаризму. Хоча, Владімір Путін користується підтримкою 70% росіян за наведення порядку після хаосу дев'яностих років, він зловживає своєю підтримкою аби придушувати критиків, - від незалежних телеканалів до незалежних олігархів, запроваджуючи за допомогою відроджених спецслужб старі порядки суспільної покори".

Файненшал Таймс вказує, що за таких умов усі реальні суперники російського президента відмовилися від політичної боротьби, залишаючи на приречену поразку існуючих претендентів на посаду. Відтак, єдиною загрозою для пана Путіна може бути неявка половини виборців на голосування, адже в такій ситуації у нових виборах не можуть брати участь жоден з попередніх кандидатів. Проте і за таких обставин Кремль без сумніву знайде вихід аби залишити свою людину при владі. Файненшал Таймс пише далі так:

"Досі США і особисто Джордж Буш приділяли мало уваги Владіміру Путіну, який став незамінним союзником у війні проти тероризму. І лише останні заяви держсекретаря США Коліна Пауела засвідчили, що Америка несподівано відкрила для себе авторитарні тенденції пана Путіна. Євросоюз, який досі поблажливо ставився до Росії, також заявив розчарування відмовою Росії від своїх прав на вплив у колишніх соціалістичних країнах Центральної Європи, які долучаються до ЄС у травні".

Файненшал Таймс відтак робить такі висновки:

"США та Євросоюз не повинні допускати подальшого нищення демократичних інститутів у Росії і відзначати усі порушення прав людини в тій країні, і особливо у Чечні. Не можна також допускати, аби захист російських інтересів у Грузії, Молдові та Україні перетворювався у неоімперіалізм Росії. Жорсткіший підхід до Росії не мусить позначитися на економічних зв'язках, оскільки Росія потребує продавати свої газ та нафту, так само як Захід потребує їх купувати. Проте, захист Заходом демократії стане потужним сигналом як для Росії, так і для решти світу".

Індепендент тим часом, вміщує на першій шпальті заяву нобелівського лауреата миру, архиєпископа Кейп Тауну Дезмонда Туту до британського прем'єр-міністра. Заголовок красномовно проголошує, що Туту закликає Тоні Блера просити пробачення за "аморальну" війну. Індепендент повідомляє такі подробиці:

Десмонд Туту закликав лідерів СШа та Британії просити пробачення за війну в Іраку

"У щорічній лекції запланованій на сьогодні архієпископ, відомий своїм внеском у суспільне примирення у Південній Африці, Десмонд Туту планує закликати як Тоні Блера, так і президента США Джорджа Буша визнати війну у Іраку не лише контр-продуктивною, але й аморальною, яка зробила цілий світ ще менш безпечним. Архиєпископ вважає, що остання низка насильств у Іраку засвідчила знову, що брутальна сила, ніколи не призводила до покращення безпеки. На думку духівника, визнання помилки з боку Тоні Блера та Джорджа Буша засвідчить їхню силу, а не слабкість".

Індепендент вказує, що Десмонд Туту провадить незвичну паралель у філософії американського президента, який в бутність губернатором Техасу підтримував смертну кару, а на чолі держави запровадив доктрину ударів на випередження, які у випадку війни з Іраком базувалися на невірній розвідувальній інформації. Відтак, Туту робить наступний висновок:

"Аморальну війну було розпочато на основі тієї інформації, і тепер світ став набагато небезпечнішим ніж це було раніше. Зросла кількість людей, які налаштовані проти влади сильних, які так легко і безкарно нею користуються".

Хоча часопис зазначає, що від уряду Британії не варто очікувати вибачення, висновки відомого духовного лідера не можуть не викликати певної реакції уряду, завершує Індепендент. Інші ж британські часописи присвячують перші шпальти результатам вручення найпрестижнішої британської нагороди за досягнення у кінематографі. Ґардіан та Дейлі Телеграф розміщують у центрі домінуючу фотографію усміхненої молодої американської акторки Скарлет Йогансон, яка здобула титул найкращої акторки року за роль у кінофільмі "Загублені у перекладі". Таймс пише з цього приводу таке:

Скарлет Йогансон у ролі головної героїні "Загублених у перекладі"

"Дев'ятнадцятирічна панна Йогансон привернула увагу своєю грою у кінофільмі "Загублені в перекладі", настільки, що перемогла набагато більш знану голівудську зірку Уму Терман. і це при тому, що акторка лише рік як закінчила вчитися у школі. Фільм здобув симпатії глядача такою мірою, що і другий головний актор історії "Загублені у перекладі" - Біл Мюрей - здобув разом з Йогансон титул найкращого актора року. Що стосується найкращого фільму, то нагорода Бафтa дісталася заключній частині фантасмагоричної епопеї "Володар кілець" - "Повернення короля". Саме цей фільм також завоював окремий приз глядацьких симпатій. Найкращим кінорежисером року було визнано Пітер Веєра за стрічку історичної епопеї "Володар і капітан".