|
Роботодавці прагнуть іммігрантів | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Тема імміграції не сходить зі сторінок преси - європейської загалом і британської зокрема. Ґардіан пише про те, що війна світів стає все жорсткішою. У вівторок французький уряд прийняв рішення про заборону ісламських хусток у школах, і вже кілька днів преса говорить про трагічну смерть китайських мігрантів - ловців морських молюсків, яка привернула увагу до проблеми нелегалів. До того ж одна з найтерпиміших країн світу - Голландія - впроваджує жорсткі заходи проти шукачів притулку. Ґардіан пише: "Якщо навіть Голландію потрясла анти-імміграційна паніка, тоді що говорити про інші країни. Іммігранти не обов'язково будуть мусульманами, проте саме в ісламі вбачається загроза таким вистражданим цінностям, як світська держава, фемінізм, толерантність та соціальна демократія". Роботодавці прагнуть мігрантів Ґардіан пише, що уряди сприймають питання імміграції дуже серйозно, адже воно повалило не один соціалістичний уряд. Переважна більшість перших сторінок бульварних газет містить матеріал, що підігріває антиімміграційні настрої, і це, вважає газета, ставить під загрозу випещене співіснування багатьох культур у Британії. Водночас Ґардіан пише: "Роботодавці прагнуть іммігрантів, оскільки незаповненими залишається багато робочих місць, особливо в готельному бізнесі, постачанні та будівництві, не говорячи про сільське господарство. Тим часом для самих британців зарплати занадто малі, а плата за квартиру надто висока, змушені не працювати, щоб отримувати квартири від уряду". Одна з найбільших депортацій у Європі Таймс більш детально повідомляє про нове законодавство у Нідерландах, згідно з яким незабаром із країни буде вислано двадцять шість тисяч шукачів притулку. Статтю проілюстровано фотографією іракського шукача притулку, який на знак протесту проти депортації зашив собі очі й рота. Його обіймає його дружина-голландка. Газета пише, що це одна з найбільших масових депортацій у сучасній європейській історії: "Більшість тих, кого збираються вислати із країни, походять із Іраку, Афганістану та Сомалі. Деякі з них жили в Нідерландах по одинадцять років, знають мову, їхні діти ходять до місцевих шкіл".
Таймс пише, що ця кампанія з депортації має таку масову підтримку завдяки покійному політику Піму Фортайну, який закликав зупинити всіх мігрантів із не-європейських країн. Його було вбито в 2002 році активістом із захисту прав тварин, після чого чого ідеї стали популярні у масах. Проте Таймс додає: "Дуже багато голландців рішуче протестують проти цих планів. За словами представника опозиційної лейбористської партії, по всій країні люди заявляють свій протест проти депортації іммігрантів, які стали їхніми друзями, сусідами та родичами. Деякі з тих, хто протестував перед парламентом, порівнювали це масове виселення з депортаціями під час Голокосту, проте голландський уряд ображається на це порівняння і каже, що Голландія дотримується строгих процедур, а не вивозить євреїв вагонами в газові камери". Історія секретарок І наостанок огляду преси - Таймс подає коротку історію жінок в офісах, яка починалася за друкарською машинкою сто сорок років тому. Газета пише, що сьогодні жінки та чоловіки працюють у більш чи менш рівних умовах, хоча досі існує дискримінація в кар'єрному зростанні. Проте жінки не працювали в офісах та в бізнесі аж до 1860 року, коли з'явилися перші секретарки: "Звісно, чоловіків це турбувало. Вони погоджувалися одружуватися з жінками, проте працювати з жінками вони не хотіли. Жінки сиділи в окремих кімнатах, їм не можна було виходити на обід, і їм дозволялося працювати тільки поки вони були неодруженими. У банку "Барклі" практика звільняти жінок, як тільки вони виходили заміж, протрималася неймовірно довго - аж до 1964 року". |
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||